"06" березня 2012 р.Справа № 10/17-4628-2011
за позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Соверк”
про стягнення 3558636,33грн.
Суддя Ю.Г.Фаєр
В судовому засіданні приймали участь представники
від позивача: ОСОБА_1 діючий на підставі довіреності вих.№13-11-17868 від 15.08.11р.
від відповідача: не з'явилися.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Соверк” заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/02/2008/980-К/4 від 27.02.2008р. у розмірі 3267059,48грн., що складається з основного боргу -1739935грн., заборгованість за відсотками -768507,96грн., пеня за прострочення сплати основного боргу -137092,38грн., пеня за прострочення сплати нарахованих відсотків -10094,02грн., інфляційні витрати за прострочення сплати основного боргу -541678,98грн., інфляційні витрати за прострочення сплати нарахованих відсотків -68751,14грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2011р. (суддя Смелянець Г.Є.) позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №10/17-4628-2011.
Приймаючи до уваги перебування судді Смелянець Г.Є. на лікарняному на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 18.01.12р. справу передано на розгляд судді Фаєр Ю.Г.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2012р. справу №10/17-4628-2011 прийнято до провадження судді Фаєр Ю.Г.
23.02.2012р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (вх№5870/2012) відповідно до якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Соверк” заборгованість у розмірі 3609060,71грн., з яких: заборгованість по сплаті основного боргу -1739935грн., заборгованість за відсотками - 1011567,98грн., пеня за прострочення сплати основного боргу -220247,79грн., пеня за прострочення сплати нарахованих відсотків -12070грн., інфляційні витрати за прострочення сплати основного боргу -550378,66грн., інфляційні витрати за прострочення сплати нарахованих відсотків -74861,28грн.
В судовому засіданні 05.03.2012р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (вх№6981/2012), згідно якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Соверк” заборгованість на загальну суму 3558636,33грн., з яких: заборгованість по сплаті основного боргу -1739935грн., заборгованість за відсотками -962010,2грн., пені за прострочення сплати основного боргу -220247,79грн., пені за прострочення сплати нарахованих відсотків -11203,4грн., інфляційні витрати за прострочення сплати основного боргу -550378,66грн., інфляційні витрати за прострочення сплати нарахованих відсотків -74861,28грн.
Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом за адресою, підтвердженою даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.12.2011р. В судові засідання представники відповідача не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.
Згідно з п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 і п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
27.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Комерційний банк „Надра”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра” (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Соверк” (Позичальник) укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/02/2008/980-К/4, згідно п.1.1. якого предметом договору є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів в межах відкритої кредитної лінії (кредитна лінія) на наступних умовах: банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 2500000грн.; строк користування кредитною лінією встановлюється з 27.02.2008р. по 26.02.2010р. включно; відсоткова ставка за користування кредитом складає 19,5% відсотків річних (пп.пп.1.1.1-1.1.3.).
За п.1.2. даного договору видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами (транш) в валюті ліміту: після подачі позичальником письмових заявок на видачу траншу згідно п.3.2.1. цього договору з зазначенням суми траншу, строків його повернення, цілей, на які планується використати кредитні кошти, способи забезпечення та предмету застави; оформлення, підписання та скріплення печатками сторін договорів застави, згідно умов п.2.1. цього договору; підписання окремих додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього договору, в яких обумовлюються сума кожного окремого траншу, строки його повернення, розмір відсоткової ставки, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії цього договору; виконання умов п.3.2.3. цього договору та додаткової оцінки банком операції, що кредитується (пп.пп.1.2.1.-1.2.4).
Відповідно до п.1.3. зазначеного договору кредитна лінія надається позичальнику на наступні цілі -сплата по договорам закупівлі сільськогосподарської продукції.
Згідно п.1.4. вказаного договору за відкриття кредитної лінії та надання кредитних коштів в її межах позичальник одноразово, не пізніше двох робочих днів з моменту укладення цього договору, сплачує банку комісійну винагороду у вигляді плати за відкриття кредитної лінії у розмірі 25000грн., становить 1,0% від суми ліміту кредитної лінії згідно пп.1.1.1. цього договору шляхом перерахування коштів на рахунок №61114888405001, відкритій у філії ВАТ КБ „Надра” Одеське РУ, МФО 328975.
Розділом 2 зазначеного договору визначені умови кредитування.
За п.2.1. зазначеного розділу в забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору, які полягають у поверненні траншів в межах кредитної лінії, сплаті відсотків за користування кредитною лінією, комісійної винагороди, а також можливій сплаті неустойки (штрафу, пені) позичальник надає банку в заставу майнові права на сільськогосподарську продукцію по договорам закупівлі з недержавними підприємствами з коефіцієнтом покриття поточної заборгованості за кредитною лінією не менше 140%; в заставу товари в обороті (сільськогосподарська продукція, що фінансується за рахунок кредитних коштів) з коефіцієнтом покриття поточної заборгованості за кредитною лінією не менше 140%; в заставу майнові права на виручку від реалізації сільськогосподарської продукції, що фінансується за рахунок кредитних коштів по договорам з недержавними підприємствами, з коефіцієнтом покриття поточної заборгованості за кредитною лінією не менше 140%; в заставу обладнання, а саме: вертикальна пакувальна машина ВТН-41; факсувально-пакувальна установа ЛАН-2000; обладнання технологічне для очищення горіхів та насіння соняшника ОТШ-1-01; сушильно-смажувальна барабанна піч; обладнання Петкус „Гигант” К531/1ТGL33-463 загальною вартістю 102703грн.; забезпечує надання в заставу майнових прав на депозит фізичної особи ОСОБА_2 у сумі 150000грн., укладення між банком та громадянином України ОСОБА_2 договорів поруки, укладення між банком та громадянином України ОСОБА_3 договорів поруки; забезпечує протягом дії цього договору підтримання коефіцієнту покриття заставою поточної заборгованості за кредитною лінією не менше ніж 150%.
Згідно п.2.3. договору строк користування позичальником кожним окремим траншем в межах кредитної лінії не може перевищувати 60 календарних днів від моменту його надання.
Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно, в останній день календарного місяця на фактичні залишки заборгованості за кредитною лінією за фактичний час користування кредитом і сплачуються позичальником у порядку, передбаченому пунктом 3.2.8. цього договору. При розрахунку відсотків за кредитом приймається рік, рівний 360дням у місяцівраховується фактична кількість календарних днів (п.2.4. договору).
Відповідно до п.2.5. договору днем повернення траншів в межах кредитної лінії та нарахованих відсотків вважається день надходження коштів на рахунки для основної суми боргу, рахунок для нарахованих відсотків, відкритих у філії ВАТ КБ „Надра” Одеське РУ, МФО 328975.
Згідно п.3.1.1 кредитного договору банк зобов'язаний по мірі надання позичальником письмових заявок на видачу траншів в межах кредитної лінії, та після підписання окремих додаткових угод до кредитного договору, відповідно до п.1.2. кредитного договору надати позичальнику транші у безготівковій формі з позичкового рахунку, відкритого у філії ВАТ КБ „Надра” Одеське РУ, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника у філії ВАТ КБ „Надра” Одеське РУ.
На виконання умов кредитного договору, сторонами з лютого по липень 2008р. укладено 24 додаткові угоди в яких зазначено суми коштів, що надаються банком та розмір відсотків річних- 19,5% за певний період користування коштами (з 04.07.2008р. -23%), відповідно до яких позивачем за зазначений період перераховано відповідачу 5988982грн.
За пп.3.2.7 п.3.2. договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення траншів у строки, передбачені у додаткових угодах до кредитного договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20633002617001 у філії ВАТ КБ „Надра” Одеське РУ.
Відповідно до пп.3.2.8. кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати щомісячну сплату нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії в валюті траншу в строк до 5-го числа місяця, наступного за звітним.
Згідно пп.3.2.9. даного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути отримані транші у межах кредитної лінії і відсотки за користування ними у строк до 26.02.2010р., а також сплату можливої неустойки. Нараховані відсотки за останній день користування кредитною лінією сплатити одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією.
Відповідно до п.4.1. кредитного договору за несвоєчасне повернення траншів або кредиту та/або сплату відсотків за ними, в тому числі пред'явлених до дострокового погашення, позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Посилаючись на несвоєчасне та не в повному обсязі виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/02/2008/980-К/4 від 27.02.2008р. Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра” звернувся до суду із уточненими позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Соверк” заборгованості по сплаті основного боргу -1739935грн., заборгованість за відсотками - 962010,20грн., пеня за прострочення сплати основного боргу -220247,79грн., пеня за прострочення сплати нарахованих відсотків -11203,40грн., інфляційні витрати за прострочення сплати основного боргу -550378,66грн., інфляційні витрати за прострочення сплати нарахованих відсотків -74861,28грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позивальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності з приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 3 ст.549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Частинами 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В матеріалах справи наявні платіжні доручення на переказ коштів, виписки по рахунку відповідача за період з 29.02.2008р. по 31.10.2011р., що підтверджують отримання відповідачем кредитів за договорами про надання траншів та часткове повернення їх відповідачем.
З огляду на зазначені норми матеріального права, умови кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/02/2008/980-К/4 від 27.02.2008р. та додаткових угод що є його невід'ємними частинами, укладених між ВАТ „Комерційний банк „Надра” та ТОВ „Соверк”, несвоєчасне та не у повному обсязі повернення відповідачем суми кредиту та відсотків за користування вказаними грошовими коштами у визначений договором строк, перевірив правильність наданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум станом на 13.02.2012р., заявлені позивачем уточнені вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті основного боргу у сумі 1739935грн., відсотків за користування кредитом у сумі 962010,20грн., пені за прострочення сплати основного боргу у сумі 220247,79грн., пені за прострочення сплати нарахованих відсотків -11203,40грн., інфляційні витрати за прострочення сплати основного боргу -550378,66грн., інфляційні витрати за прострочення сплати нарахованих відсотків -74861,28грн. є правомірними, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 25500грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн. сплачені згідно платіжних доручень від 25.10.11р. №№40320/дм та 40320/і відповідно, а також 5831,54грн. судового збору доплаченого за збільшення позовних вимог згідно платіжного доручення №7871/сз від 01.03.2012р.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Соверк” (код 32470263; адреса: 65104, м.Одеса, вул.Академіка Корольова, буд.80, п/р26002002617001 в філії ВАТ КБ „Надра”, Одеське РУ, МФО 328975) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” (код 20025456; адреса: 04053, м.Київ, вул.Артема, 15, р/р29092800007777 в філії ВАТ КБ „Надра”, Київське РУ, МФО 320564) заборгованість за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/02/2008/980-К/4 від 27.02.2008р. на загальну 3558636(три мільйони п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять шість)грн.33коп., 25500(двадцять п'ять тисяч п'ятсот)грн. державного мита, 236(двісті тридцять шість)грн. ІТЗ судового процесу та 5831(п'ять тисяч вісімсот тридцять одна тисяча)грн.54коп. судового збору.
Рішення господарського суду Одеської області набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Фаєр Ю.Г.
Повний текст рішення складено 07.03.2012р.