Постанова від 13.03.2012 по справі 0603/2-а-1451/11

№ 0603/2-а-1451/11

н/п 2-а/603/7253/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2012 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд у складі: головуючого - судді: Замеги О.В., при секретарі: Павліченко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА 1 № 037897 від 08.04.2011 року, як таку, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що зазначеною постановою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 08.04.2011 року о 0 год. 25 хв. в м. Києві по Столичному шосе керував автомобілем „Фольксваген” д.н. НОМЕР_1 зі швидкістю 85 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 25 км/год, швидкість вимірювалася приладом „ Радіс”.

Вважає накладене на нього стягнення необґрунтованим, оскільки ніякого правопорушення він не скоював. Він рухався автомобілем зі швидкістю не більше 60/км год. Прилад, яким вимірювалася швидкість не зафіксував ні його номеру, ні часу скоєння правопорушення. Попереду і ззаду його автомобіля рухалося багато інших автомобілів і швидкість, яка була зафіксована даним приладом була іншого автомобіля. Крім того інспектором не було вручено йому постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Також при винесенні постанови були порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП.

В судове засідання позивач не з”явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності і подав заперечення на позовну заяву.

Відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення; якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно постанови про адміністративне правопорушення серії АА 1 № 037897 від 08.04.2011 року, 08.04.2011 року о 0 год. 25 хв. в м. Києві по Столичному шосе ОСОБА_1 керував автомобілем „ Фольксваген” д.н. НОМЕР_1 зі швидкістю 85 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 25 км/год.

Згідно положення ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 12.4. ПДР України встановлено, що у населених пунктах транспортні засоби можуть рухатись зі швидкістю не більше 60 км/год.

Ч. 1. ст. 122 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність лише у випадку порушення встановлених обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Крім наданих позивачем протоколу, та постанови, яка була витребувана судом, в справі про адміністративне правопорушення, інших доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанову серії АА 1 № 037897 від 08.04.2011 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 255 гривень необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 247 ч.1 п.1,251, 254, 258, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА 1 № 037897 від 08.04.2011 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ:
Попередній документ
21877735
Наступний документ
21877737
Інформація про рішення:
№ рішення: 21877736
№ справи: 0603/2-а-1451/11
Дата рішення: 13.03.2012
Дата публікації: 17.01.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Міністерства внутрішніх справ України