ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/46527.02.12
За позовом: Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»
До: Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»
Про стягнення 27 034,42 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 30.09.11 р.
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про стягнення 27 034,42 грн. суми страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою суду від 29.12.11 р. було порушено провадження у справі № 37/465 та призначено її розгляд на 06.02.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 06.02.12 р. надав витребувані документи та заявив клопотання про витребування у Моторного (транспортного) страхового бюро України інформації стосовно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, винної у ДТП.
Представник відповідача у судове засідання 06.02.12 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 29.12.11 р. не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 06.01.12 р., згідно з яким відповідач 10.01.12 р. отримав ухвалу суду від 29.12.11 р.
Приймаючи до уваги неявку представника відповідача і невиконання ним вимог ухвали суду, а також зважаючи на необхідність витребувати у Моторного (транспортного) страхового бюро України інформацію стосовно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, господарський суд ухвалою від 06.02.12 р. відклав розгляд справи № 465 на 27.02.2012 р.; витребував шляхом направлення відповідного судового запиту у Моторного (транспортного) страхового бюро України в строк до 25.02.2012 р. інформацію стосовно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого станом на 08.02.2010 р. було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Рено», державний номер НОМЕР_1, зазначивши серію та номер полісу, назву та адресу страхової компанії, яка видала поліс, ліміт відповідальності, франшизу, термін дії полісу, тип договору, прізвище, ім'я та по-батькові /найменування страхувальника; повторно зобов'язав відповідача надати суду письмовий відзив на позов з доказами направлення на адресу позивача, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ВС/8097006; попередив учасників судового процесу про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду у вигляді накладення штрафу та винесення окремої ухвали.
17.02.12 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит суду стосовно полісу ВС/8097005, яку було залучено до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 30.01.12 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представники сторін у судове засідання 27.02.12 р. не з'явились, вимог ухвали суду від 06.02.12 р. не виконали, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень від 07.02.12 р., згідно з якими позивач отримав 13.02.12 р., а відповідач -10.02.12 р. ухвалу суду від 06.02.12 р. у даній справі.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
08.02.10 р. по вул. Івана Франка в м. Львів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Reno», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mazda», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Reno», державний номер НОМЕР_1, в момент перестроювання (поворот праворуч) не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Про наведене свідчить довідка, видана ВДАІ з обслуговування адміністративної території та АТІ ГУ МВС України в у Львівській області, та постанова Франківського районного суду м. Львова від 09.03.10 року в адміністративній справі № 3-953/10, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Факти, які встановлені постановою Франківського районного суду м. Львова від 09.03.10 року в адміністративній справі № 3-953/10, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.
Вищезазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mazda», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3
Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі -Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.
В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»(страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 198705 АТК від 05.02.2010 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Mazda», державний номер НОМЕР_2.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.
На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Mazda», державний номер НОМЕР_2, замовив у ТОВ Фірма «Експертиза», проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.
15.02.10 р. було надано висновок спеціаліста експертного актотоварознавчого дослідження № 51 про оцінку автомобіля «Mazda», державний номер НОМЕР_2, складений експертом-автотоварознавцем ОСОБА_4 (вища освіта, кваліфікація судового експерта-автотоварознавця з правом проведення судових експертиз за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», посвідчення № 357, видане МЮУ від 1997 р., продовжено до 19.12.12 р.; оцінювача майна за напрямком оцінки майна «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» та спеціалізація ми в межах напряму: оцінка об'єктів нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок; оцінка механізмів, обладнання та окремих видів спеціалізованого транспорту; оцінка автотранспортних засобів; - свідоцтво НОМЕР_3 від 15.02.02 р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ 4775, видане ФДМУ від 10.10.09 р.), відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mazda», державний номер НОМЕР_2, становить 35 086,85 грн.
На підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 01.03.10 р. Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт від 02.04.10 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 27 034,42 грн.
Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування транспортних засобів № 198705 АТК від 05.02.2010 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з розпорядженням № 002040 від 08.04.10 р. платіжним дорученням № 3694 від 07.05.2010 р. 27 034,42 грн. страхового відшкодування ОСОБА_3
Враховуючи те, що постановою Франківського районного суду м. Львова від 09.03.2010 року в адміністративній справі № 3-953/10 ОСОБА_2, який керував автомобілем «Reno», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Mazda», державний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Mazda», державний номер НОМЕР_2.
З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 198705 АТК від 05.02.2010 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08.02.10 р. на вул. Івана Франка в м. Львів, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 -власнику автомобіля «Mazda», державний номер НОМЕР_2, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Reno», державний номер НОМЕР_1, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс».
За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про стягнення 27 034,42 грн. суми страхового відшкодування в порядку регресу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика -це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8097005 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) -25 500,00 грн. та франшиза -510,00 грн.
Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу (вих. № 1407/609П від 01.09.11 р.) у розмірі 27 034,42 грн.
Проте Приватним акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
17.02.12 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит, згідно з яким в ЦБД на даний час є інформація про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного по відношенню до транспортного засобу «Reno», державний номер НОМЕР_1, зазначена в судовому запиті. Страхувальником за даним договором є ТОВ «Лариса», тип договору -1.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції від 14.08.11 р., договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:
- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);
- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);
- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).
Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про обгрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»щодо стягнення 24 990,00 грн. суми страхового відшкодування у зв'язку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.02.10 р. по вул. Івана Франка в м. Львів за участю транспортних засобів «Reno», державний номер НОМЕР_1, та «Mazda», державний номер НОМЕР_2., оскільки за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8097005 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) -25 500,00 грн. та франшиза -510,00 грн.
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»до Приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»в частині стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 044,42 грн.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(вулиця Кудрявський узвіз, 5-Б, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(вул. Герцена, 10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 24745673) 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. суму страхового відшкодування в порядку регресу та 1 304 (одна тисяча триста чотири) грн. 76 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення
складено 03.03.2012 р.