ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-20/1657-201213.03.12
За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»
До Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
Про стягнення 7983, 92 грн.
Суддя Палій В.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1- предст. (дов. від 18.01.2012р.)
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»про стягнення з відповідача 7983,92грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 1609, 50 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2012р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №5011-20/1657-2012 позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.02.2012р.
У судовому засіданні 28.02.2012р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи документів.
Клопотання судом задоволено.
У судовому засіданні 28.02.2012р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву від відповідача, у якому останній проти позовних вимог заперечив, так як у відповідача відсутні відомості щодо того, що водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом на законних підставах, тобто, відсутні документи, які підтверджують наявність трудових відносин між ТОВ «ДРБО-1»та водієм ОСОБА_2
Надані представниками сторін документи передані для подальшої реєстрації до канцелярії суду.
У судовому засіданні 28.02.2012р. судом оголошено перерву до 13.03.2012р. для надання можливості відповідачу ознайомитись з матеріалами справи.
29.02.2012р. судом одержано клопотання від відповідача про витребування у ТОВ «ДРБО-1»документів, які підтверджують наявність трудових відносин із ОСОБА_2 та законність експлуатації ОСОБА_2 автомобіля SCANIA R124, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме, подорожній лист та наказ про прийняття на роботу.
У судовому засіданні 13.03.2012р. суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача, так як згідно довідки Відділу Державтоінспекції Донецького міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області від 11.01.2012р. вих. № 11/17-168 у відношенні водія ОСОБА_2 адміністративний протокол за ст. 126 КУпАП не складався.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в усних поясненнях проти позовних вимог заперечив.
У судовому засіданні 13.03.2012р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено про дату складення повного рішення -13.03.2012р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -
29.10.2010р. о 07год. 30хв. на вул. Олімпієва- пр. Ленінський в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля ЗАЗ 1103 07, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_3 та автомобіля SCANIA R124, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «ДРБО-1», під управлінням ОСОБА_2. Зазначена обставина підтверджується довідкою вих. 4224 від 01.12.2010р. за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка складена відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.
ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Донецька від 22.11.2010 р.
У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3
Відповідно до Звіту №02-20/12 від 20.12.2010р. про оцінку розміру збитків, які завдані пошкодженням транспортного засобу ЗАЗ 1103 07, номер НОМЕР_2, власникові автомобіля, у результаті його пошкодження при ДТП, розмір матеріальних збитків склав 8296,94грн.
Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору №087749-02-05-01-07 від 25.02.2010р., з терміном дії з 26.02.2010р. по 25.02.2011р. Страхувальником виступає Калістратов Б.В.
Виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем у відповідності статті 25 ЗУ «Про страхування»на підставі заяви Страхувальника від 01.11.2010 р. та страхового акту №18-02 від 06.01.2011р. у розмірі 7983,92грн. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 128 від 06.01.2011 р.
Предметом розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача 7983, 92 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.
На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 01.04.1994, № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, з вини якого мало місце ДТП, перебував у трудових відносинах з ТОВ «ДРБО-1», отже, ТОВ «ДРБО-1»є відповідальною особою за шкоду, заподіяну автомобілю ЗАЗ 1103 07, номер НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 20Ц4 p. N 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статей 3-5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Тобто цей закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.
Пункт 21.4 статті. 21 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що лише у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту
З огляду на викладене до позивача перейшло в межах суми 7 983,92грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є ТОВ «ДРБО-1», однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. (зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 17.02.2011р. по справі №20/302).
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «СГ «ТАС»(страховик) та ТОВ «ДРБО-1»(страхувальник) було укладено Поліс № ВЕ/3621262 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого ПАТ «СГ «ТАС» взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, зокрема майну третіх осіб під час внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Забезпечений транспонуй засіб - SCANIA R124, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно Полісу № ВЕ/3621262 розмір франшизи нульовий.
Тип договору -1, тобто, за вказаним Полісом застрахована цивільно-правова відповідальність кожної з осіб, яка на законних підставах експлуатує забезпечений транспортний засіб.
Матеріали справи не містять доказів того, що водій ОСОБА_2 експлуатував транспортний засіб на незаконний підставах. Згідно довідки Відділу Державтоінспекції Донецького міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області від 11.01.2012р. вих. № 11/17-168 у відношенні водія ОСОБА_2 адміністративний протокол за ст. 126 КУпАП не складався.
Оскільки між ПАТ «СГ «ТАС» та ТОВ «ДРБО-1» укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого страховик взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоров'ю та майну третіх осіб, тому ПАТ «СК «ВУСО»правомірно звернулось до ПАТ «СГ «ТАС» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7983,92грн. страхового відшкодування шкоди в порядку регресу підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги задовольнити повністю .
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 31650052) 7983,92грн. -страхового відшкодування в порядку регресу, 1609,50грн. -судового збору.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.
Суддя В.В. Палій
Дата складення повного тексту рішення -13.03.2012р.