Рішення від 31.01.2012 по справі 2-915/11

Справа № 2-915/11 Провадження № 2/1004/32/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кіхтенка С.О.,

за участю секретаря с/з Симоненко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,

суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду із даним позовом, просить визнати відповідачів такими, що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_2 посилаючись на те, що вони з моменту реєстрації в вищезазначеному будинку не проживали, а саме з липня 2008 року. На даний час відповідачі в добровільному порядку не бажають виписуватися з вказаного будинку, у 2009 році виїхали проживати до іншої держави, тому їх необхідно визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Позивач в судове засідання не з'явилась, але надіслала заяву з проханням слухати справу без її участі ухваливши заочне рішення.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується двома повідомленнями про вручення судових повісток.

Суд, повно з'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх доказами, та з урахуванням ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом, призначення відповідних експертиз встановлено, що всі докази надані. Протягом усього часу позивач не змінила позовних вимог, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач являється власником будинку АДРЕСА_2 що підтверджується витягом про реєстрацією права власності на нерухоме майно від 02.12.2005 року.

Відповідно до довідки Тетіївської сільської ради Богуславського району Київської області від 04.11.2011 року видно, що в будинку, власником якого являється позивачка, зареєстровані але не проживають відповідачі по справі.

Згідно актів обстеження будинковолодіння від 03.10.2011 року, 03.08.2011 року, 02.09.2011 року, 03.03.2011 року вбачається, що відповідачі на момент огляду будинку не проживають.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу житлових правовідносин, в яких відповідачка проживала в будинку позивача.

Відповідно до ст. 163 Житлового Кодексу України, «уразі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч. 1 п.п. 1,5 ч. 3, 4 ст. 71 цього Кодексу».

Ст. 71 ч.1 ЖК України передбачає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а при призові на строкову військову службу, альтернативну службу, тимчасовому виїзду за умовами і характером роботи, навчанням, поміщенням до дитячого виховного закладу, при виїзді в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна, виїзду на лікування, взяття під варту, або засудження до обмеження чи позбавлення волі, або арешту на період перебування в цих закладах чи на службі визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку, що сповідується в ст. 72 ЖК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Із ст. 72 ЖК України вбачається, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Оскільки відповідачі без поважних причин не проживають в будинку АДРЕСА_2 позивача з липня 2008 року а проживають: АДРЕСА_1 суд вважає, що законність підстав для задоволення позову відповідає вимогам закону, а тому позов підлягає задоволенню, а порушене право позивача на житло - судовому захисту.

Керуючись стст. 71, 72, 163 Житлового кодексу України, стст.10, 11, 58, 59, 60, 62, 212 - 215, 224-228, 209 ч. 3 ЦПК України,

суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, їх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 такими, що втратили право на користування житловим будинком АДРЕСА_2 який належить ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуте Богуславським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня його оголошення.

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко