Справа № 2-520
2012 року
01 лютого 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого - судді Бугери О.В.,
при секретарі - Тихенькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Батьківщина», третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСБЖБ «Батьківщина»про визнання права власності.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що з 02.12.1960 року вона знаходилась у шлюбних відносинах з ОСОБА_3, від даного шлюбу є донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 30 вересня 1965 року ОСОБА_3 згідно ордеру № 003964 та члени його сім*ї отримали двокімнатну квартиру у житловому кооперативі «Батьківщина», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. При отриманні вищевказаної квартири позивачка разом з чоловіком сплачували до ЖК «Батьківщина»пайові внески. 21 грудня 1971 року позивачка розірвала шлюб з ОСОБА_3. При розірванні шлюбу спільне майно не ділилося. 29.03.1972 року ОСОБА_3 позивачці було надано розписку, за якою він відмовився бути членом житлового кооперативу «Батьківщина», відмовився від права власності, права користування спірною квартирою та отримує за частину вказаної квартири суму у розмірі 1400 карбованців. Після чого позивачка сама сплачувала внески за квартиру до житлового кооперативу та у грудні 1980 року сплатила пайові внески у повному обсязі. У квітні 1975 року позивачка змінила прізвище з «ОСОБА_1»на «ОСОБА_1»у зв'язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_5. 28 січня 2010 року рішенням загальних зборів ОСББ «Батьківщина»позивачку було прийнято до членів вказаного ОСББ. У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру № 10, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємцями за законом, на думку позивача, є вона та донька ОСОБА_2, однак також позивач вважає, що вона є власником усієї квартири, оскільки після смерті ОСОБА_3 вона фактично вступила у спадок з 1996 року оскільки постійно проживала та проживає у спірній квартирі, оплачує усі комунальні платежі. Окрім того, нею було сплачено усі пайові внески за квартиру у повному обсязі. У 2010 році позивач зверталась до КП Бюро технічної інвентаризації з проханням видати їй свідоцтво на право власності вищевказаної квартири, однак в усній формі їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. Також позивач зверталась з письмовою заявою до Виконавчого комітету Луганської міської ради про оформлення права власності на вищевказану квартиру, але їй було відмовлено. Зазначені обставини змусили позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою, у якій вона просить визнати за собою право власності на квартиру № 10, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду аналогічні пояснення, які було вкладено у позові.
Відповідач ОСБЖБ «ОБУВЩИК»у судове засідання не з'явився, але до початку розгляду справи надала суду заяву у якій зазначив, що позивач є членом ОСББ «Батьківщина»та нею дійсно було виплачено пайові внески у повному обсязі. Просив суд визнати за нею право власності на спірну квартиру.
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 вимоги позову підтримала, зазначила, що позивач її мати, вона як донька ОСОБА_3 не претендує на спадщину.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що з 02.12.1960 року позивач знаходилась у шлюбних відносинах з ОСОБА_3, що підтверджується довідкою № 19 від 31.01.2006 року (а.с.10), від даного шлюбу є донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.13). 30 вересня 1965 року ОСОБА_3 згідно ордеру № 003964 та члени його сім*ї отримали двокімнатну квартиру у житловому кооперативі «Батьківщина», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12). При отриманні вищевказаної квартири позивачка разом з чоловіком сплачували до ЖК «Батьківщина»пайові внески. 21 грудня 1971 року позивачка розірвала шлюб з ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу 9а.с.11). При розірванні шлюбу спільне майно не ділилося. 29.03.1972 року ОСОБА_3 позивачці було надано розписку, за якою він відмовився бути членом житлового кооперативу «Батьківщина», відмовився від права власності, права користування спірною квартирою та отримує за частину вказаної квартири суму у розмірі 1400 карбованців (а.с.16). Після чого позивачка сама сплачувала внески за квартиру до житлового кооперативу та у грудні 1980 року сплатила пайові внески у повному обсязі (а.с.19). У квітні 1975 року позивачка змінила прізвище з «ОСОБА_1»на «ОСОБА_1»у зв'язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_5, що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.17). 28 січня 2010 року рішенням загальних зборів ОСББ «Батьківщина»позивачку було прийнято до членів вказаного ОСББ (а.с.18). У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру № 10, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. З моменту отримання квартири, тобто з 1965 року, позивач постійно проживала та проживає у спірній квартирі, що підтверджено довідкою № 7 від 14 червня 2011 року (а.с.22), оплачує усі комунальні платежі. Окрім того, нею було сплачено усі пайові внески за квартиру у повному обсязі (а.с.19). У 2010 році позивач зверталась до КП Бюро технічної інвентаризації з проханням видати їй свідоцтво на право власності вищевказаної квартири, однак в усній формі їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. Також позивач зверталась з письмовою заявою до Виконавчого комітету Ленінської районної у м.Луганську ради про оформлення права власності на вищевказану квартиру, але їй було відмовлено (а.с.20).
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ/майно/, яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.317 ЦК України власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 316, 317, 321, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати право власності на квартиру № 10, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з моменту проголошення шляхом подачі через Ленінский районний суд м.Луганська апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області.
Головуючий суддя О.В.Бугера