Справа № 2-4841/11
08.02.2012 р. Суворовський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого - судді Головко О. В.
при секретарі Дровосєкової В. М,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та про визнання права особистої власності, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 згідно якого з уточненням просить визнати за нею право власності в порядку поділу майна подружжя на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1. До зменшення позовних вимог просила про визнання за нею права особистої приватної власності на весь вказаний будинок.
ОСОБА_3 у своїй позовній заяві до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя просить визнати за ним право власності на1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, а також виділити йому у приватну власність телевізор плазмений «Панасонік»2010 року випуску вартістю 7000грн. та 1 диван вартістю 1000грн., а також визнати за ним право особистої приватної власності на гараж, який розташований у АДРЕСА_1 позначений літ. «Д»площею 59,5кв.м.
Відповідачці за його позовом просить виділити у власність холодильник вартістю 500грн., комп'ютер вартістю 3000грн., електричні терези вартістю 300грн., три дивани загальною вартістю 3000грн., комбайн кухонний вартістю 1000грн., а також 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої уточнені зменшені позовні вимоги та просила визнати за сторонами право власності кожному на 1/2частині будинку, а також визнати за нею право власності на 54 частину гаражу, вказавши в поясненнях, що гараж був збудований сторонами в шлюбі за сумісні кошти, також пояснила, що позивач завищив вартість холодильника оскільки його придбали всього за 100грн., також вважає, що вартість комп'ютера близько 1000грн., а електричні терези їй подарував батько.
ОСОБА_3 підтримав свої позовні вимоги, пояснивши, що перелічене рухоме майно було придбане в період шлюбу за спільні кошти, але на телевізор майже половину його вартості йому давала гроші його мати, також вказав, що реальна ціна на холодильник на цей час як він і вказав 500грн., хоча він згодний, що вказаний холодильник він заробив своєю працею, а тому колишній власник врахувавши його трудовий вклад взяв з нього символічно лише 100грн., відносно вартості комп'ютера у 3000грн. також вказав, що купував його за 3000грн., та на даний час комп'ютер був модернизований новим обладнанням, що лише акустичні колонки до нього коштують 1000грн., а сам комп'ютер реально коштує навіть більше 5000грн., а щодо електричних терезів вказав, що він разом з дружиною на той час самі придбали вказані терези, що ніякий батько терези не дарував. Також пояснив, що залишив відповідачці за його позовом весь посуд, ковдри, подушки, одіяла, всю білизну. Щодо визнання за ним права особистої приватної власності на гараж пояснив, що гараж будувався не за спільні кошти сторін та особисто для нього з матеріалів які йому передав його рідний брат від розібраного житлового будинку, а також брат допомагав йому побудувати даний гараж, який він використовував як майстерню для ремонту автомобілів, чим заробляв. На той час його дружині гараж не був потрібний, вина нічим не допомагала його будувати, навіть їжу йому та помічникам приносила не його колишня дружина, а його мати.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про одруження між сторонами 27.09.1997року був зареєстрований шлюб, який розірваний у 2012році
В період шлюбу згідно договору купівлі-продажу від 05.04.2000року сторонами був придбаний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 35,8кв.м., з господарчими та побутовими спорудами які складаються з літньої кухні, сараю, туалету та огорожі.
З доданої до справи копії технічного паспорту видно, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 на даний час також розташований гараж площею 59,5кв.м., будинок збільшений та має житлову площу 45,4 кв.м., загальну площу 69кв.м.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила, що ОСОБА_3 дійсно побудував гараж в АДРЕСА_1 але не за спільні кошти подружжя, оскільки весь будівельний матеріал йому був даний для будівництва гаражу із розібраного будинку його брата, який вирішив розібрати не добудований будинок та переїхати до неї, також брат допомагав ОСОБА_3 будувати гараж для того, щоб він зберігав там подарований йому автомобіль та займався ремонтом автомобілів і цим заробляв.
Свідок ОСОБА_5 також підтвердив, ту обставину, що він віддав будівельний матеріал ОСОБА_2 для будівництва гаражу, та особисто допомагав йому своїми силами його будувати, а його дружина ОСОБА_1 в цьому участі не приймала. Його мати, а не дружина приносила їм обіди коли вони займалися будівництвом гаража.
З пояснень свідка ОСОБА_6 слідує, що сторони придбали спірний житловий будинок в дуже поганому стані та разом його поліпшили якісно, зробили добудови, разом купували майно, при цьому в основному працював та заробляв гроші ОСОБА_3, а його дружина працювала лише декілька місяців реалізатором. Відносно будови гаражу свідок пояснила, що сестра свідка яка є матір'ю ОСОБА_3 давала йому гроші на придбання цементу, піску та дечого іншого для будівництва гаражу, а матеріал -камінь та цегла були перевезені із розібраного ними будинку, який належав брату ОСОБА_3, гараж будувався виключно для ОСОБА_3, а не для сім'ї, та за кошти його матері, із наданих для будівництва матеріалів, які сторони не купували за свої кошти, тим паче у них на той час не було своїх коштів.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які є сусідами сторін також підтвердили, що у матері ОСОБА_3 був будинок на пос.Геологів, який вони розібрали та перевезли в Степанівку, із матеріалів якого ОСОБА_3 і побудував гараж. Ніякі родичі з сторони ОСОБА_1 не надавали допомоги в його будівництві, навіть не спілкувалися з сторонами по справі, допомога була лише з сторони родичів ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_9 також підтвердила, що її чоловік допомагав розбирати будинок на пос.Геологів та звідти перевозили будівельні матеріали до сторін по цій справі. Мати ОСОБА_3 постійно давала гроші, продукти, та носили їжу при будівництві гаража. Мати ОСОБА_1 на той час взагалі не спілкувалася з дочкою, а стала приходити до сторін лише останні 2 чи 3 роки, а сама ОСОБА_1 заявляла що їй нічого не потрібно та що їй достатньо було того що було в наявності, нічим не допомагала.
Свідок ОСОБА_10 також підтвердив в поясненнях, що він особисто допомагав ОСОБА_2 розбирати будинок на пос.Геологів, перевозити будівельні матеріали в Степанівку, де він мешкав та згодом будував з них гараж.
Свідок ОСОБА_11 також підтвердив що йому відомо про те, що мати ОСОБА_2 подарувала йому автомобіль, а ОСОБА_2 згодом побудував для автомашини гараж із матеріалів від недобудованого будинку.
Пояснення вказаних свідків повністю підтверджують обставини на які посилався ОСОБА_3
Пояснення свідка ОСОБА_12 щодо того, що її дочка ОСОБА_1 сама заробляла гроші, а також нібито і свідок давала гроші на будівництво гаражу, суд оцінює критично оскільки вказаний свідок як підтверджено в суді взагалі на той час не спілкувалася із сім'єю своєї дочки та з ОСОБА_3, навіть не знала в суді в якому році побудувався гараж, а також її пояснення повністю спростовуються поясненнями інших не зацікавлених свідків.
Свідок ОСОБА_13 пояснив в суді що йому не відомо за які кошти та в якому році будувався гараж.
Таким чином аналіз досліджених доказів по справі свідчить, що спірний гараж, який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 був побудований не за рахунок коштів сторін придбаних в період шлюбу, а за кошти та з матеріалів які були надані саме ОСОБА_3 його родичами саме для нього, а не для сім'ї. За таких обставин спірний гараж не може бути визнаний спільною власністю подружжя, та його слід вважати і визнати особистою власністю ОСОБА_3, який як з'ясовано судом вказаний гараж використовував як майстерню для ремонту чужих автомобілів, що було видом його заробітку, зберігання автомобіля подарованого йому матір'ю, а відповідно повинен і в подальшому володіти ним особисто.
Суд вважає, що спільне володіння і використання спірного гаража між сторонами неможливе.
ОСОБА_1 та допитаними за її клопотанням свідками вказана обставина не спростована та суду не наведено доказів іншого.
Відносно рухомого майна переліченого ОСОБА_3 та поділу будинку між сторонами відсутні суперечки.
За таких обставин суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню за варіантом який вказаний в позовній заяві ОСОБА_3
Враховуючи, що обидві сторони понесли судові витрати по справі, обидві сторони заявили один до одного позовні вимоги щодо поділу майна, при цьому в судовому засіданні спір між сторонами мав місце лише щодо спірного гаража, і фактично задоволені позовні вимоги обох сторін за виключенням щодо спірного гаража, суд вважає доцільним понесені сторонами судові витрати залишити за сторонами.
Керуючись ст. 10, 57, 60, 212 ЦПК України, ст. 60, 63, 69, 70СК України, ст.ст.365, 370, 372 ЦК України, суд, -
Розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно подружжя наступним чином:
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Виділити у приватну власність ОСОБА_2 телевізор плазмений «Панасонік» 2010 року випуску вартістю 7000грн. та 1 диван вартістю 1000грн., а всього на суму 8000грн.
Виділити у приватну власність ОСОБА_1 холодильник вартістю 500грн., комп'ютер вартістю 3000грн., електричні терези вартістю 300грн., три дивани загальною вартістю 3000грн., комбайн кухонний вартістю 1000грн., а всього на суму 7800грн.
Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на гараж, який розташований у АДРЕСА_1 позначений літ. «Д» площею 59,5кв.м.
Понесені сторонами судові витрати залишити за сторонами.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
СуддяО. В. Головко