Справа № 0915/279/12
Провадження № 2/0915/460/12
13 березня 2012 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого -судді Дузінкевича І.М.
секретаря Кукули О.С.
з участю представника відповідача
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним, -
Позивач 31.01.2012 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання шлюбу недійсним. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що в квітні 2010 року він познайомився із своєю майбутньою дружиною. 03 вересня 2010 року вони зареєстрували шлюб в Узинській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області, актовий запис №4. Від даного шлюбу у сторін дітей немає. Після реєстрації шлюбу відповідачка переїхала на постійне місце проживання до позивача у м.Івано-Франківськ. Через декілька місяців після одруження поведінка відповідачки почала змінюватися, вона стала поводити себе неадекватно, агресивно. Почала проявляти злобу до позивача та його рідної сестри, погрожувала фізичною розправою, переслідувала, шантажувала позивача, що якщо він покине або розлучиться з нею, то вона покінчить життя самогубством (викинеться з балкону або повіситься). Відповідачка намагалась порізати вени, головою билась об стіну, кидалась з ножем до позивача та його знайомих. Крім того, позивачу стало відомо, що відповідачка почала погано бачити, а тому їй буде призначена група інвалідності, і вона буде отримувати пенсію.Також від спільних знайомих позивач дізнався про те, що відповідачка є інвалідом з дитинства, а після досягнення повноліття їй призначена інвалідність відповідної групи внаслідок психічного захворювання. Позивач пропонував відповідачці розлучитись, однак отримав негативну відповідь. Вважає, що хвороба його дружини, її неадекватна поведінка по відношенню до нього та його рідних унеможливлює їхні сімейні відносини, через те, що він боїться за своє і за життя своїх рідних. Оскільки, відповідачка приховала від нього свої тяжкі захворювання, які є небезпечним для нього, просив визнати недійсним шлюб, зареєстрований 03.09.2010 року, актовий запис №4.
Позивач в судовому засіданні заявлений позов підтримав і пояснив, що до одруження йому не було відомо про захворювання дружини. Вже після одруження виявилося, що відповідачка хворіє, про її інвалідність він також не знав, просив позов задовольнити.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали. Відповідачка пояснила, що вона ніколи не хворіла психічними захворюваннями та надала суду довідку та виписку з протоколу ЛКК про те, що вона є інвалідом дитинства по зору. Просили в позові відмовити, оскільки позов заявлено безпідставно, та стягнути з позивача в користь відповідачки понесені витрати на правову допомогу.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.40 Сімейного Кодексу України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Згідно ч.2 ст. 40 Сімейного Кодексу України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. Відповідно до п.3 ч.1 ст.41 СК України, підставою до визнання шлюбу недійсним є реєстрація шлюбу з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків. Особи, які одружуються, мають бути взаємно обізнані про стан здоров'я один одного.
Проте, відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Пред'явивши позов до відповідачки, позивач не зміг довести своїх вимог в судовому засіданні.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 03 вересня 2010 року зареєстрували шлюб у Узинській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області, актовий запис №4, про що свідчить свідоцтво про шлюб (а.с.4).
Як вбачається з виписки з протоколу ЛКК міської поліклініки №2 м.Івано-Франківська від 02.03.2012 р. та копії довідки до акту огляду МСЕК відповідачка по справі - ОСОБА_3 інвалід дитинства ІІІ групи по зору (а.с.8-9).
У ході судового засідання позивач не надав доказів, які б підтверджували обставину, передбачену п.3 ч.1 ст.41 СК України, що може слугувати для визнання шлюбу недійсним. На думку суду, інвалідність відповідачки по зору не є тяжкою хворобою, чи хворобою, яка є небезпечною для життя та здоров'я позивача.
З позивача також слід стягнути в користь відповідачки витрати на правову допомогу, відповідно до ст.ст. 84,88 ЦПК України.
Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст.ст. 22, 24, 25, 26, 38-43 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 84, 88 ЦПК України, суд,
Відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 700 (сімсот) грн. витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд.
Головуючий І.М.Дузінкевич