83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.03.12 р. Справа № 5006/4/19/2012
Представники сторін до судового засідання не явились. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 01.01.2012р.,
від відповідача - ОСОБА_2 - свідоцтво с.п. д. і паспорт,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс" м. Чернівці
до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Маріуполь
про стягнення 26044,24грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних витрат, пені
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 26044,24грн., з яких: 21656,28грн. - заборгованість, 875,22грн. - 3%річних, які нараховані без зазначення конкретного періоду, 1694,22грн. - інфляційні витрати, які нараховані без зазначення конкретного періоду, 1818,52грн. - пеня, яка нарахована по кожній накладній окремо без зазначення конкретного періоду відповідно до умов п. 3.2 договору.
В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір №102Дон поставки з відстроченням платежу від 01.11.2009р., видаткові накладні №6354 від 18.06.2010р. на суму 5093,02грн., №7302 від 08.07.2010р. на суму 4512,59грн., №9081 від 16.08.2010р. на суму 10113,44грн., №9181 від 17.08.2010р. на суму 2906,90грн., №11104 від 27.09.2010р. на суму 9669,44грн., №13467 від 08.11.2010р. на суму 947,10грн., №14310 від 26.11.2010р. на суму 12123,70грн., №15687 від 22.12.2010р. на суму 8044,20грн., по яким було поставлено товар, претензійний лист з вимогою про сплату боргу, який отриманий відповідачем 16.09.2011р.
В судовому засіданні від 22.02.2012р. оголошено перерву на 05.03.2012р.на підставі ст.77 ГПК.
Відповідач 22.02.2012р. надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив наступних підстав:
- 17.09.2009р. ОСОБА_2 була зареєстрована як приватний підприємець в ЄДР під №22740000000024081 за адресою: 87531, АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №НОМЕР_1, однак, 25.11.2010р. була здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2, про що свідчить долучена до матеріалів справи Довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №972100. У зв'язку з тим, що відповідач по справі на момент подання позову та розгляду його по суті не є суб'єктом підприємницької діяльності, ОСОБА_2 просить суд припинити провадження по справі;
- заперечує проти самого факту підписання спірного договору №102Дон поставки з відстроченням платежу від 01.11.2009р. та отримання за ним товару, вважаючи, що підписи на договорі та накладних не належать їй, крім того, жодних довіреностей на отримання товару за накладними, на які посилається позивач, відповідачем не надавалися нікому. У зв'язку з чим вважає договір №102Дон від 01.11.2009р. недійсним.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,
2
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості і нарахування 3%річних, інфляційних витрат та пені. Підставою позову є договір №102Дон від 01.11.2009р. відповідно до якого переданий позивачем товар, а також застосовані наслідки у вигляді нарахованих сум за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Оскільки підставою позову є договір №102Дон від 01.11.2009р., господарський суд, насамперед, надає йому правову оцінку.
Договір відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК ) - це різновид правочину. Як правочин, договір спрямовується на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір - це домовленість двох або декількох осіб. Договірне оформлення господарських зобов'язань виражається у підписах повноважних осіб укладати ці договори. Відповідно до абзацу 2 п. 2 ст. 207 ЦК правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК) договір є підставою виникнення зобов'язальних правовідносин між його сторонами.
Загальний порядок укладання господарських договорів визначений статтею 181 ГК. Зокрема частинами першою - третьою зазначеної статті встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Як вбачається з преамбули договору №102Дон від 01.11.2009р., зі сторони постачальника ТОВ "Термекс" - виступив директор ОСОБА_3 відповідно до статуту, та з боку покупця - ФОП ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва.
Підписаний цей договір з боку покупця не особою, яка вказана в преамбулі, а іншою особою, якій не надано право підпису і укладання цього договору - ОСОБА_4
Оскільки правочин завжди є дією фізичної або юридичної особи, що тягнуть за собою виникнення або видозміну регулятивних цивільних правовідносин та спрямована саме на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що відрізняє їх від юридичних вчинків, де волевиявлення особи як таке не має юридичного значення, бо наслідки визначені безпосередньо у законі, а при намірі укласти договір зі сторони відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка не підписала договір, господарський суд вважає договір №102Дон від 01.11.2009р. неукладеним, тобто таким, що не породжує правових наслідків.
У частині восьмій статті 181 ГК міститься поняття неукладеного договору ( такого, що не відбувся ).
Приймаючи до уваги, що внаслідок недосягнення згоди однією з сторін на підписання договору №102Дон від 01.11.2009р. господарський суд визнає неукладеним цей договір, тобто такий, що не відбувся.
Враховуючи те, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт укладання договору №102Дон поставки з відстроченням платежу від 01.11.2009р. саме з відповідачем по справі, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Крім того, господарський суд зазначає, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог видаткові накладні, по яким відповідач прийняв товар, не приймаються судом в якості належних та допустимих доказів отримання товару відповідачем за договором №102Дон від 01.11.2009р., оскільки:
По-перше, не містять посилання на спірний договір, що є порушенням ст. 9 закону України “Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні”, відповідно до якої накладні являються первинні звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність. Для цього, в затвердженому Міністерством статистики України бланку видатковій накладній (товарної) передбачена графа “підстава”, в якої повинні бути вказані підстави, по яких проведена та чи інша поставка за цією накладною.
По-друге, не підтверджують факт прийняття товару саме відповідачем, оскільки містять лише прізвище особи без зазначення її ініціалів, а також відсутності довіреності на отримання товару.
3
Аналізуючи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд встановив, що за наданим позивачем листом вбачається, що фізична особа-підприємець - ОСОБА_2 на 20.01.2012р. не перебуває в процесі припинення підприємницької діяльності. В той же час з довідки веб-сайту ЄДР технічним адміністратором якого є Державне підприємство „Інформаційно ресурсний центр”, на якому відображається інформація з ЄДР юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців станом на цей же час - 20.01.2012р. вбачається, що фізична особа-підприємець - ОСОБА_2 знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.
При виборі захисту своїх порушених прав позивачем слід скористатися повноцінним звітом про стан належного відповідача.
Приймаючи до уваги, що підстави позову не доведені, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі статей 11, 207, 626 Цивільного кодексу України, статей 179 - 181 Господарського кодексу України, статей 49, 82, 84, 85, 81-1 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Вирішив:
Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс" м. Чернівці до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Маріуполь про стягнення 26044,24грн., з яких: 21656,28грн. - заборгованість, 875,22грн. - 3%річних, 1694,22грн. - інфляційні витрати, 1818,52грн. - пеня за недоведеністю підстав.
Судові витрати покласти на позивача.
Суддя Гринько С.Ю.