ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
23.09.2008 р. № 12/364
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого -судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про скасування рішення державного виконавця,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, в якому просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2007 року, винесену державним виконавцем Логвиненко О.П. при виконанні виконавчого листа №2-13, що виданий 12.06.2000 року Бориспільським міським судом Київської області.
В суді представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що оскаржуване рішення державного виконавця прийняте з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», чим порушено права та інтереси позивача.
Представник відповідача позов не визнав, аргументуючи тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2007 року винесена у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», при цьому визнав, що державним виконавцем допущено технічну помилку при прийнятті даного рішення.
Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши докази по справі, встановив наступне.
На виконанні у державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві знаходилось виконавче провадження по примусовому виконанні виконавчого листа №2-23, виданого 12.06.2000 року Бориспільським міським судом Київської області, щодо виконання рішення цього суду від 26.12.1999 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
10.12.2007 року державним виконавцем Логвиненко О.П. при здійсненні даного виконавчого провадження прийнято оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як з'ясовано в суді, дану постанову державний виконавець виніс у зв'язку із направленням відповідного виконавчого документа за належністю до Відділу ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції.
При винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець мотивує тим, що вжитими державним виконавцем заходами не вдалося з'ясувати місце знаходження боржника та його майно.
Як встановлено, державним виконавцем у даному випадку не вжито всіх можливих заходів щодо розшуку боржника та його майна.
Так, стаття 42 Закону України «Про виконавче провадження»регулює питання щодо розшуку боржника, його майна тощо. Однак державний виконавець не вчинив всіх можливих заходів, передбачених, зокрема, цією статтею Закону.
Дана постанова винесена державним виконавцем на підставі п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.8 ст.37 названого Закону виконавче провадження підлягає закінченню у випадках фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Як видно, державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови не вірно застосовано норму Закону України «Про виконавче провадження».
В силу п.10 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадках направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
При цьому, як пояснив представник відповідача, державним виконавцем Відділу ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за відповідним виконавчим листом з тих підстав, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві не виконано вимоги Інструкції про проведення виконавчих дій.
У зв'язку із цим, 11.07.2008 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Логвиненко О.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-23, виданого 12.06.2000 року Бориспільським міським судом Київської області, щодо виконання рішення цього суду від 26.12.1999 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Тож на даний час відповідний виконавчий документ знову знаходиться на виконанні в державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Логвиненко О.П.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.
Положенням частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження вичерпно визначені у законі.
Оскаржувана постанова відповідача не відповідає вимогам законодавства, тому таке рішення є протиправним.
В суді підтвердилося, що оскаржуване рішення державного виконавця стосується прав та інтересів позивача. Причиною звернення позивача до суду стало те, що таке рішення відповідача негативно вплинуло на його права та інтереси. При цьому, як встановлено, між оскаржуваним рішенням відповідача і обмеженням прав позивача є зв'язок.
За таких обставин, вбачається, що неправомірне рішення порушило права позивача.
Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, позивач має право на звернення до суду з таким адміністративним позовом, оскільки прийнята відповідачем постанова, що оскаржується, порушує права позивача. Тож позивач у даному випадку правомірно звернувся до суду.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Питання стосовно розподілу судових витрат підлягає до вирішення в порядку, передбаченому статтями 87-98 КАС України.
На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163, 181 КАС України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2007 року ВП №2825688, винесену державним виконавцем Логвиненко О.П. при виконанні виконавчого листа №2-13, що виданий 12.06.2000 року Бориспільським міським судом Київської області.
Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір (державне мито) в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І.