"06" березня 2012 р. Справа № 6/5005/9370/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Полянський А. Г.
Яценко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуМіністерства інфраструктури України
на постанову
відДніпропетровського апеляційного господарського суду
28.11.2011 року
у справі№ 6/5005/9370/2011 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомМіністерства інфраструктури України
до
третя особаДніпропетровської міської ради
Державне підприємство "Придніпровська залізниця"
провизнання права власності
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
від третьої особи: ОСОБА_1 -дов. від 19.09.11р.
не з'явились
ОСОБА_2 -дов. від 01.01.12р.
ОСОБА_1 -дов. від 01.01.12р.
Міністерство інфраструктури України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2011 року у справі № 6/5005/9370/2011 (суддя Коваленко О. О.) позовні вимоги задоволені: визнано право власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України на будівлю гаражу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сортувальна, 16, загальною площею 278,4 кв. м, що перебуває в повному господарському віданні Державного підприємства "Придніпровська залізниця".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року у справі № 6/5005/9370/2011 (головуючий суддя Стрелець Т. Г., судді Чус О. В., Головко В. Г.) апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2011 року у справі № 6/5005/9370/2011 скасовано. В позові Міністерства інфраструктури України відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Міністерство інфраструктури України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 326, 331, 376 ЦК України, ст. ст. 22, 141 ГК України, ст. ст. 67, 68, 96 ЗК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники відповідача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
З посиланням на ст. ст. 331, 376 ЦК України, суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду та відмовив в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком про відмову в позові, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 21.08.2010 року № ЕЧТ-81-59 Придніпровська залізниця звернулась до Дніпропетровської міської ради з проханням оформити право власності на об'єкт нерухомого майна, який перебуває на балансі відокремленого структурного підрозділу "Дистанція електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", а саме: будівля гаражу (літ. Г-1), м. Дніпропетровськ, вул. Сортувальна, 16, загальною площею 278,4 кв. м.
Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради в листом від 04.11.2010 року № 7/21-1264 повідомив про відмову у вчинення відповідних дій у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації державним будівельним нормам, стандартами і правилами (про прийняття в експлуатацію) третьою особою не надано.
Предметом даного спору є відмова відповідача у оформленні права державної власності на спірний об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до ст. 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом вказаної статті, звертаючись до суду з позовом, особа має обґрунтувати порушення свого права або інтересу стосовно предмету спору.
Судами попередніх інстанцій не встановлено того, що відповідачем вчинено дії, які б свідчили про оспорювання чи невизнання ним права державної власності на спірний об'єкт нерухомості, а його відмова в оформленні такого права та видачі свідоцтва пов'язана з недотриманням ДТГО "Придніпровська залізниця" встановленого порядку оформлення даного права (не надано всіх необхідних документів).
Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено обов'язкову державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України.
Згідно з пунктом 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.
Пунктом 3.5.4 вказаного положення передбачено, що якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав.
Оскільки відповідач не оспорює право державної власності на об'єкт нерухомості, а відмовляє в його оформленні та видачі свідоцтва з підстав ненадання всіх необхідних документів для оформлення такого права, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 30.01.2012 року у справі № 6/313.
Статтею 11128 ГПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року у справі № 6/5005/9370/2011 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
О. В. Яценко