"05" березня 2012 р. Справа № 39/245-10 (8/241-09)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Жаботиної Г.В.,
Ковтонюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скаргиМіського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт"
напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р.
у справігосподарського суду Дніпропетровської області №39/245-10(8/241-09)
за позовомМіського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІС"
простягнення 156 935,18 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання повернути орендовану площадку
за зустрічнимпозовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС"
доМіського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт"
треті особиДніпропетровська міська рада
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську
Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру в особі Дніпропетровської регіональної філії підприємства"
прооскарження дій та зобов'язання і заборону вчиняти певні дії
за участі представників сторін:
від позивача -Федоріна М.А.;
від відповідача -Мігдал Є.В.;
від інших осіб -не з'явилися.
03.08.2009р. МКП "Дніпропетровський електротранспорт" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ТОВ "ВІС" 156 935,18 грн. - заборгованості на відшкодування витрат підприємства зі сплати земельного податку, у тому числі пені, річних та інфляційних; розірвання договорів оренди від 29.01.2007р. №3 упорядкованого майданчика на території депо №2 площею 7450кв.м. та №4 залізобетонної огорожі на території депо площею 227,4кв.м. по вул.Героїв Сталінграду, 31-А, зобов'язавши орендаря повернути зазначені об'єкти в стані, не гіршому ніж на момент передання їх в оренду, упродовж п'яти днів після набрання рішенням суду законної сили. Позов мотивовано порушенням товариством укладених між сторонами договорів оренди №3, №4 відповідно до пунктів 3.10, 3.11 яких останній зобов'язувався відшкодовувати орендодавцеві витрати зі сплати земельного податку, сума якого складала 222 170,30грн., з яких було сплачено лише 94 764,05 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС" звернулися до суду першої інстанції з зустрічним позовом, яким просили визнати неправомірним та таким, що суперечить вимогам статті 13 ЗУ "Про плату за землю" самовільне застосування орендодавцем коефіцієнту функціонального використання Кф =2,5 замість Кф =1,0 при здійсненні орендарю рахунків з відшкодування витрат зі сплати земельного податку, щодо упорядкованої площадки, за договорами оренди №3, №4, від 29.01.2007 р.; визнати суму в розмірі 5 895,93грн. надмірно сплаченою щодо відшкодування витрат зі сплати земельного податку, яку зобов'язати підприємство зарахувати як оплату відшкодування витрат зі сплати земельного податку в рахунок майбутніх періодів; заборонити орендодавцеві достроково, в односторонньому порядку розривати договори оренди №3, №4 до проведення Дніпропетровською міською радою конкурсу на оренду комунального майна, та визначення переможця конкурсу. В обґрунтовування своїх вимог посилався на порушення підприємством механізму та процедури відшкодування податку на землю, що призвело до безпідставного нарахування земельного податку на загальну суму 222 170,30грн.
14.06.2011р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О.В.), залишеним без змін 08.12.2011р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Прокопанич А.Є. -головуючий, Дмитренко А.К., Крутовських В.І.) відмовлено у задоволенні первісного позову про стягнення заборгованості, в решті вимог припинено провадження у справі у зв'язку з відмовою від них підприємством. В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
У касаційній скарзі МКП "Дніпропетровський електротранспорт" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального, тому просили скасувати зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову та ухвалити нове про їх задоволення.
Заслухавши представників сторін та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів справи та установлено попередніми судовими інстанціями, 29.01.2007р. між МКП "Дніпропетровський електротранспорт" (орендодавцем) ТОВ "ВІС" (орендар) укладено договори оренди: №3 упорядкованого майданчику загальною площею 7450 м2, для організації нічної парковки та №4 залізобетонної огорожі загальною довжиною 227,4 м2, для організації нічної парковки, на території депо №2 по вулиці Героїв Сталінграда, 31-А. За умовами цих договорів (пункти 3.10, 3.11), окрім зобов'язань щодо своєчасної повної сплати орендних платежів, орендар зобов'язувався відшкодовувати орендодавцеві витрати, понесені останнім зі сплати земельного податку, на підставі окремого розрахунку, не пізніше 15 числа поточного місяця.
Підставою для звернення з первісними позовними вимогами стали розбіжності між сумами відшкодування податку на землю за період з 29.01.2007р. по 30.04.2009р., які виставлялись орендарю та фактично сплачувались ним, а саме при розрахунку податку за земельну ділянку по вул. Героїв Сталінграду, 31 орендодавцем застосовувався коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф - 2,5 %, а товариство здійснювали оплату, виходячи з розрахунку відшкодування витрат, який передбачав відповідний коефіцієнт на рівні 1%.
Проаналізувавши вимоги Земельного кодексу України, ЗУ "Про плату за землю", ЗУ "Про оцінку земель", умови укладеного між сторонами договору та додатків до нього, зокрема №9, яким сторонами погоджено застосовувати коефіцієнт функціонального використання землі Кф - 1 %, відомості Державного земельного кадастру, відповідно до яких для земельної ділянки по вул. Героїв Сталінграду, 31 (депо №2) коефіцієнт функціонального використання установлено Кф -1%, суди обґрунтовано дійшли висновку щодо безпідставності вимог МКП "Дніпропетровський електротранспорт" про стягнення з товариства заборгованості зі сплати земельного податку, правомірність нарахування якого з використанням Кф - 2,5 % не підтверджено належними доказами.
Також, судами мотивовано відмовлено у задоволенні зустрічного позову, що й не оскаржується сторонами у справі. Виходячи з чого, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011р. у справі №39/245-10(8/241-09) - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
СуддяГ.В. Жаботина
СуддяЛ.В. Ковтонюк