"07" лютого 2012 р. Справа № 34/182
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Муравйов О.В.
Полянський А.Г.
Яценко О.В.(доповідач у справі)
перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.11.2011 року
у справі№ 34/182
господарського судуміста Києва
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі"
провизнання наказу таким, що не підлягає виконанню
за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі"
простягнення 20 864 483,61 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники сторін
від позивача
від відповідача ОСОБА_1 дов. № 122 від 17.02.2011 року
ОСОБА_2 дов. б/н від 01.11.2011 року та
ОСОБА_3 дов.б/н від 30.08.2011р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" (далі за текстом -ТОВ "Міжнародний центр торгівлі") звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва від 25.10.2010 року № 34/182 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року у справі № 34/182 заяву ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено частково: наказ господарського суду міста Києва № 34/182 від 25.10.2010 року в частині стягнення з ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" на користь ПАТ акціонерного банку "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором № 79/VІР від 24.12.2008 року у сумі 20 864 483, 61 грн. з яких: 17 174 201 грн. - заборгованість по кредиту, 29 643,11 грн. - заборгованість по процентах за період з 23.12.2009 року до 25.12.2009 року, 3 350 145, 47 грн. - заборгованість по процентах, 28 937,35 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 281 556, 68 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів та звернення стягнення на предмет застави, яким є обладнання, а саме: запчастини та комплектуючі до баштових кранів (а саме, ГТП 1500 1999 року випуску інв. номер 9904031, заст. вар. 639 057, 04 грн., розбірна щогла для б/к марки МДТ 178 2000 року випуску інв. номер 07680-97. заст. вар. 1 121 190, 40 грн., щогла нарощування марки С-08680-95 заст. вар. 390 491, 73 грн, система нарощування марки Н-48110-78, заст. вар. 555 644, 08 грн., обладнання для нарощування 2003 року випуску, заст. вар. 337 184, 82 грн., зал. частини 2008 року випуску заст. вар. 1 924 378, 96 грн., щоглова сек. (204 шт.) марки 1500 М5 450 2008 року випуску, заст. вар. 2 344 503, 46грн.), загальна заставна вартість 7 312 450, 49 грн., що розташовані за адресою: Київська обл., пгт. Буча, вул. Кірова, 144 та належить на праві власності ТОВ "Міжнародний центр торгівлі", у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" за кредитним Договором № 79/VІР від 24.12.2008 року, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі за текстом -ПАТ "АБ "Укргазбанк") подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 17.10.2011 року та прийняту нове рішення у справі, яким відмовити ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду міста Києва від 25.10.2010 року у справі № 34/182 таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2011 року апеляційну скаргу ПАТ "АБ "Укргазбанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року залишено без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 17.10.2011 року у справі № 34/182 -без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "АБ "Укргазбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 17.10.2011 року та постанову апеляційного господарського суду від 18.11.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду міста Києва від 25.10.2010 року № 34/182 таким, що не підлягає виконанню, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 509, 598, 604, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2012 року клопотання ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" про відкладення розгляду справи було задоволено, а розгляд касаційної скарги відкладено до 07.02.2012 року.
Крім того, 31.01.2012 року на адресу Вищого господарського суду України надійшло клопотання відповідача про продовження процесуального строку розгляду касаційної скарги, яке колегією суддів касаційної інстанції задоволено та ухвалою від 31.01.2012 року продовжено процесуальний строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2010 року було видано наказ від 25.10.2010 року у справі № 34/182 про стягнення з ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" заборгованості за кредитним договором № 79/VІР від 24.12.2008 року в сумі 20 864 483,61, з яких: 17 174201 грн. - заборгованість по кредиту, 29 643, 11 грн. - заборгованість по процентах за період з 23.12.2009 року по 25.12.2009 року, 3 350 145, 47 грн. - заборгованість по процентах, 28 937, 35 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 281 556, 68 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів шляхом звернення стягнення на предмет застави, яким є обладнання, а саме: запчастини та комплектуючі до баштових кранів (ГТП 1500 1999 року випуску інв. номер 9904031, заст. вар. 639 057,04 грн., розбірна щогла для б/к марки МДТ 178 2000 року випуску інв. номер 07680-97, заст. вар. 1 121 190,40 грн., щогла нарощування марки G-08680-95 заст. вар. 390 491, 73 грн., система нарощування марки Н-48110-78, заст. вар. 555 644, 08 грн., обладнання для нарощування 2003 року випуску, заст. вар. 337 184, 82 грн., зал. частини 2008 року випуску заст. вар. 1 924 378, 96 грн., щоглова сек. (204 шт.) марки 1500 М5 450 2008 року випуску, заст. вар. 2 344 503, 46 грн.) загальною заставною вартістю 7 312 450, 49 грн., що розташовані за адресою: Київська обл., пгт. Буча, вул. Кірова, 144 та належать на праві власності відповідачу.
З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2010 року, у зв'язку із досягненням сторонами згоди щодо продовження строку кредитування згідно з кредитним Договором, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7 про внесення змін до кредитного Договору, відповідно до якого, яким сторони домовились внести зміни до вказаного Договору, виклавши його в новій редакції.
Так, ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" та ПАТ "АБ "Укргазбанк" у пп. 1.1 Кредитного договору в редакції Договору № 7 встановили, що позивач відкриває відповідачу невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 17 174 201, 00 грн., а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в підпункті 1.3 цього Договору, за період з 27.10.2010 року до 31.12.2015 року в розмірі 18 % річних.
Відповідно до пп. 1.3 Договору № 7 відповідач у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в строки (терміни), зазначені в графіку зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до цього Договору).
Проценти за користування кредитом, які були нараховані та не сплачені станом на 27.10.2010 року, в сумі 5 964 372, 29 грн. сплачуються позичальником щомісяця, не пізніше 5 числа місяця, починаючи з січня 2013 року по грудень 2015 року, рівними частинами (протягом 35 місяців) в сумі 165 677 грн. та в грудні 2015 року Позичальник сплачує 165 677, 29 грн. на рахунок № 373983526374.980, відкритий в АБ "Укргазбанк", код банку 320478 (пп. 3.4.1 п. 3.4 Договору № 7).
Підпунктом 3.5 Договору № 7 передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/термін, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється з 27.10.2010 року в розмірі 21% річних.
Крім того, у п. 3 Договору № 7 сторони домовились перенести суми прострочених, нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами станом на 27.10.2010 року на рахунки нарахованих доходів. Сторони домовились не застосовувати штрафні санкції за порушення ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" строків повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом в період з 01.01.2009 року по 27.10.2010 року, що передбачені Кредитним договором (п. 4 Договору № 7).
У п. 7 Договору № 7 сторони закріпили, що даний договір набуває чинності з дати його підписання.
Додатком № 1 до кредитного Договору передбачено графік погашення кредиту, згідно з яким наданий Банком кредит у сумі 17 174 201,00 грн. повинен погашатися щомісячно рівними частинами починаючи з 27.10.2010 року.
Згідно положень ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За приписами ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Згідно пп. 3.4.1. Договору № 7 проценти за користування кредитом, які були нараховані та не сплачені станом на 27.10.2010 року, в сумі 5 964 372, 29 грн. сплачуються позичальником щомісяця, не пізніше 5 числа місяця, починаючи з січня 2013 року по грудень 2015 року, рівними частинами (протягом 35 місяців) в сумі 165 677 грн. та в грудні 2015 року Позичальник сплачує 165 677, 29 грн. на рахунок № 373983526374.980, відкритий в АБ "Укргазбанк".
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виконується зобов'язання за Договором № 7, що підтверджується копіями рахунків за 31.01.2011 року, 28.02.2011 року, 05.01.2011 року.
Також, сторони у п. 4 Договору № 7 домовились не застосовувати штрафні санкції за порушення ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" строків повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за період з 01.01.2009 року до 27.10.2010 року, що передбачені Кредитним договором.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що з моменту укладання Договору № 7 було внесено зміни до кредитного Договору в редакції Договору № 7 про внесення змін, оскільки останнім було змінено строк повернення кредиту, заборгованість за яким була стягнута рішенням господарського суду у даній справі, визначено графік сплати прострочених процентів, у тому числі й тих, які були стягнуті за рішенням суду, а також вирішено питання щодо застосування штрафних санкцій (пені) за порушення відповідачем строків повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом (в тому числі й тих, що були стягнуті на підставі судового рішення).
За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Вказаною статтею Цивільного кодексу України закріплено положення про співвідношення договору і закону в тих випадках, коли щодо певних відносин існує зазначення в актах цивільного законодавства, але сторони бажають за згодою між собою врегулювати ці відносини інакше. В такій ситуації сторони договору мають право вибору: використати норми акту цивільного законодавства для врегулювання своїх відносин або за власним розсудом відступити від положень актів цивільного законодавства шляхом встановлення в договорі інших правил поведінки, ніж це передбачено законодавством.
Таким чином, оскільки Договір № 7 від 27.10.2010 року між ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" та ПАТ "АБ "Укргазбанк" був затверджений підписами уповноважених на це осіб (заступником голови правління та генеральним директором) та скріплений печатками товариств, сторонами було погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, а тому дотримання положень такого Договору є обов'язковими як для позивача так і для відповідача.
Виходячи з вищевикладеного посилання скаржника на те, що з моменту укладення Додаткової угоди № 7 про внесення змін і доповнень до кредитного Договору № 79/VІР від 24.12.2008 року було змінено зобов'язання по кредитному Договору №79/VІР від 24.12.2008 року є безпідставними з огляду на те, що в даному випадку відбулась заміна зобов'язання, що відрізняється від зміни зобов'язання, що не суперечить вимогам ст. 604 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки місцевого та апеляційного господарських судів про те, щодо визнання наказу господарського суду міста Києва № 34/182 від 25.10.2010 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним Договором у сумі 20 864 483, 61 грн. та звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення вказаної заборгованості.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судомами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу -без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2011р. у справі № 34/182 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2011р. у справі № 34/182 залишити без змін.
Головуючий О.В. Муравйов
Судді А.Г. Полянський
О.В. Яценко