IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.
з участю секретаря Протасенка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцiйну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 17 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
встановила:
27.07.2007 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 24.07.2006 року , 15.03.2007 року, 17.09.2007 року, 28.12.2007 року, 18.03.2008 року вона уклала з відповідачем договори займу на 107 000 доларів CШA, що підтверджуються розписками, під умовою, що вона поверне борг відповідно до умов договорів. По цей час ОСОБА_1 борг не повернула.
З урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3-х відсотків річних від простроченої суми позивач просить стягнути на її користь1 086 342 грн.16 коп.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17 листопада 2009 року вищезазначений позов задоволено .
ОСОБА_1, вважаючи рішення суду постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить про його скасування з направленням справи на новий розгляд.
Заслухавши суддю доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми інфляційних коштів за весь час прострочення його виконання, суд першої інстанції, виходив із того, що остання прострочила виконання грошового зобов'язання за укладеним із позивачем договором позики, а тому відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Однак, з таким висновком колегія суддів погодитися не може.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.
Головуючий у першій інстанції Вергопуло К.В. Справа № 22ц-1448/2010
Доповідач Гончаренко В.М. Категорія: 27
Установивши, що між сторонами укладено договір позики в іноземній валюті, суд першої інстанції помилково стягнув суму інфляції, оскільки вимога про стягнення індексу інфляції може застосовуватися тільки до правовідносин щодо стягнення позики, визначеній у національній валюті /гривні/.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства. Із матеріалів справи вбачається, що в розписці від 24.07.2006 року строк виконання ОСОБА_1 обов'язку не встановлений /а.с.8/. У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_3 трьох відсотків річних від простроченої суми боргу за цією розпискою в період з 25.08.2006 року по 27.07.2009 року. Та вважає, що боржник зобов'язаний сплатити позивачу три відсотки річних від простроченої суми за період з 27.07.2009 року /з дня пред'явлення вимоги/ по день постановлення рішення, тобто по 17.11.2009 року /51 день/ у розмірі 234,54 грн.
Окрім цього, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача суму основного боргу за уточненими розрахунками позивача ОСОБА_3 за курсом НБУ станом на 17.11.2009 року /а.с.113-119,120/.
З урахуванням викладеного, сума стягнення з відповідача ОСОБА_1, яка зазначена позивачем у розрахунках від 11.05.2010 року, підлягає зменшенню із
1 185 512,85 грн. до 901 644,32 грн. /1 185 512, 85 грн.- 5187,55 грн.- 39 515,60 грн. - 78 964,58 грн. - 44 606,44 грн. - 57 778,16 грн. - 57 816,20 грн./а.с.113-119/
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_1 не повідомлена належним чином про слухання справи 17.11.2009 року безпідставні.
Як вбачається із розписки про одержання сторонами судової повістки про виклик до суду на відповідну дату - ОСОБА_1 26.10.2009 року отримала повістку про що свідчить її особистий підпис та дата отримання повістки /а.с. 60/.
У решті - судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду у цій частині не спростовують, тому апеляційну скаргу в цій частині слід відхилити.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 307, п.2,3 ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 17 листопада 2009 року змінити.
Зменшити суму стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 з 1 185 512, 85 грн. до 901 644,32 грн.
В решті частини рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді