IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.
суддів: Михайлова В.О., Короткова В.Д.
при секретарі Протасенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцiйну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське виробниче хiмiко-фармацевтичне пiдприємство “Бiостимулятор” на рiшення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське виробниче хiмiко-фармацевтичне пiдприємство “Бiостимулятор” про стягнення заробiтної плати, невиплаченої при звільнені працівника, -
встановила:
18.04.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське виробниче хiмiко-фармацевтичне пiдприємство “Бiостимулятор”, мотивуючи свох вимоги тим, що вона працювала з 04 серпня 1969 року на ОВХФП «Біостимулятор» у формі TOB ча посаді начальника ПДО, що підтверджується копією трудової книжки, яка додається до справи.
Через те, що підприємство майже рік не виплачувало їй заробітну плату, вона змушена була подати заяву про звільнення.
Наказом №61/0Н від 04.04.2008 року її звільнено. З тих підстав, що підприємство порушувало вимоги трудового законодавства та колективного договору, вона залишилася без роботи.
16.10.2008 року, 26.11.2008 року, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1, з посиланням на те, що на день звільнення з роботи ОВХФП «Біостимулятор» у формі TOB заборгувало їй заробітну плату за час роботи на підприємстві у розмірі 19292 грн., а також не виплатило компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 3472,11 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23763 грн., просила стягнути зазначені суми з відповідача.
Представник відповідача позов визнав частково.
Рiшенням Суворовського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2008 року позов задоволено.
В апеляцiйнiй скарзi Товариство з обмеженою відповідальністю Одеське виробниче хiмiко-фармацевтичне пiдприємство “Бiостимулятор” вважаючи, що вищезазначене рішення суду є незаконним, просить про його скасування з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати .
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї
та доводiв апеляційної скарги, колегія судiв вважає за необхiдне її відхилити з наступних
Головуючий у першій інстанції Гудіна Н.І. Справа № 22ц-634/2009
Доповідач Гончаренко В.М. Категорія: 53
пiдстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги, суд цілком правильно дійшов висновку про стягнення на користь позивача ОСОБА_1, окрім заборгованості по сплаті заробітної плати 19292,92 грн., компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати 3472,11 грн. та середнього заробітку за час затримки заробітної плати у розмірі 23736 грн. і керувався при цьому ст. 117 КЗпП України, відповідно до якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін і наданим доказам дав належну оцінку, та дійшов до обґрунтованого висновку, про задоволення позову.
Колегія суддів не приймає до уваги довід апеляційної скарги про те, що ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звільняє його від обов'язку виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку, оскільки ця норма звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання обов'язків за господарськими договорами, зокрема, від сплати неустойки (штраф, пеня), інших санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань тощо.
Наведене позивачем в апеляційній скарзі висновків суду не спростовує, а тому рішення суду, як таке, що відповідає нормам матеріального і процесуального права підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - відхиленню.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 307, 308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське виробниче хiмiко-фармацевтичне пiдприємство “Бiостимулятор” - відхилити.
Рiшення Суворовського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2008 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох мiсяцiв з дня набрання нею законної сили до суду касаційної iнстанцiї.
Головуючий:
Судді: