ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
11 год. 40 хв.
17.09.2008 р. № 11/414
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді
Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Балась Т.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон Класум»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій
Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон Класум»(надалі ТОВ «Салон Класум», позивач) звернулось до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (надалі ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, відповідач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006152305 від 02.07.2007р. та акту перевірки від 20.06.2007р.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю висновків зроблених під час перевірки, незаконністю проведеної перевірки та невідповідністю вимогам чинного законодавства акту, що складений за результатами такої перевірки, у зв'язку з чим позивач вважає наявними підстави для скасування оспорюваного рішення та акту.
Так з посиланням на положення ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позивач зазначає, що планової виїзної перевірки ТОВ «Салон Класум»ДПІ Голосіївського р-ну м. Києва 20.06.2007р. не проводило, оскільки передбаченого частиною четвертою статті 11-1 названого закону, обов'язкового за законом письмового повідомлення про проведення 20.06.2007р. планової виїзної перевірки ДПІ Голосіївського р-ну м. Києва на адресу ТОВ «Салон Класум»не надсилало.
Позапланової виїзної перевірки ТОВ «Салон Класум»ДПІ Голосіївського р-ну м. Києва 20.06.2007р. також не проводило, оскільки передбаченого частиною восьмою статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" обов'язкового за Законом рішення суду про проведення 20.06.2007р. позапланової виїзної перевірки ДПІ Голосіївського р-ну м. Києва на адресу ТОВ «Салон Класум»не надсилало. Направлення Масоріну Р.С. і Самойленку Ю.В. були виписані 19.06.2007р. на проведення планової перевірки, тобто дії Масоріна Р.С. і Самойленка Ю.В. 20.06.2007р. не можуть бути визнано позаплановою виїзною перевіркою у розумінні частини восьмої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Акт перевірки від 20.06.2007р. і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.07.2007р. № 0006152305 за твердженням позивача складено внаслідок дій Позивача, які не відповідали встановленим законодавством вимогам щодо позапланової виїзної перевірки у розумінні частин шостої, сьомої та восьмої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" у зв'язку з чим останні не можуть вважатися законними і підлягають скасуванню.
По суті виявленого порушення позивач зазначив про відсутність підстав для застосування до товариства фінансових санкцій оскільки порушення за які застосовано такі санкції ним не допускались. Актом перевірки від 20.06.2007р. підтверджено, що ТОВ «Салон Класум»виконувало вимоги п.1 статті 3 Закону, оскільки проводило розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Позивач також зазначає про дотримання ним вимог п.2 статті 3 Закону, оскільки підприємством видавались особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункові документи встановленої форми на повну суму проведеної операції, на підтвердження чого до матеріалів справи надані копії записів книги обліку розрахункових операцій, заяв фізичних осіб про повернення готівкових коштів, актів про повернення коштів фізичним особам, контрольних стрічок (службова видача), листів касової книги, видаткових касових ордерів.
Відповідачем позову не визнано, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених вимог та правомірність висновків зроблених під час перевірки про порушення позивачем п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Посилання позивача на безпідставність та незаконність проведення перевірки є помилковими, оскільки статтею 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509 "Про державну податкову службу в Україні" визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) і у зв'язку з цим, її норми не поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який не відноситься до законодавства з питань оподаткування.
При цьому, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) необхідно проводити з дотриманням вимог статті 11-2 Закону України від 04.12.1990 № 509 "Про державну податкову службу в Україні" та керуватися чинними наказами Державної податкової адміністрації України, які діють у частині, що не суперечить діючому законодавству.
За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем пп. 1, 2 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та зокрема полягає в тому, що за період з 11.01.07р. по 02.04.07р. готівкові надходження від реалізації товарів у салоні - магазині, згідно даних КОРО та касової книги підприємства, оприбутковувались по касовій книзі підприємства у повному об'ємі, при цьому розрахунки за повернутий товар чи за відмову від придбання товару проводились через касову книгу підприємства з оформленням видаткового касового ордера. Таким чином готівкові кошти за відмову від придбання товарів сплачені без застосування реєстраторів розрахункових операцій та видачі особі відповідного розрахункового документа, встановленої форми. Сума готівки складає 61514 грн..
З урахуванням наведеного відповідач стверджує, що ним правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -
ДПІ у Голосіївському районі міста Києва була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці (салон магазин), що належить ТОВ «Салон Класум»та складено акт № 26500665/2305 від 20.06.2007р. (копія в матеріалах справи).
На підставі вказаного акту відповідач рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006152305 від 02.07.2007р. застосував до позивача 307 570 грн. штрафу за встановлене порушення п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно ст. 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Згідно із частиною 7 ст. 11-1 Закону України „Про Державну податкову службу” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
У межах повноважень, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами -графіками.
Відповідно до п. 2.6 та 2.7 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених Наказом ДПА України від 11.10.2005р. № 441 передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.
До матеріалів справи на вимоги суду відповідачем надано затверджений Заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі міста Києва окремий план проведення перевірок СПД відділом оперативного контролю на червень 2007р. (у належним чином засвідченій копії наявний у справі). Перевірка ТОВ «Салон Класум»була передбачена планом перевірок (запис № 89), перевірку проведено на підставі направлень № 499, № 500 від 22.05.2007р., тому відповідно у направленнях і зазначено такий вид перевірки як планова.
За таких обставин, твердження позивача щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, порушення встановленого порядку здійснення перевірок є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Водночас суд також, не приймає посилання позивача на ч. 8 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу України”, відповідно до якої позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду шляхом надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.
Так, при доповненні цієї статті частиною сьомою та внесенні наступних змін до частин вісім - дванадцять (згідно з Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV) законодавець не визначив подальших дій щодо вже існуючої сьомої частини - вказівок ні щодо її виключення, ні щодо змінення нумерації частин у цій статті не передбачено. Згідно з листом Державної податкової адміністрації від 26.12.2005 № 15454/5/23-2016/1479 розробляється законопроект, яким планується внесення відповідної поправки щодо виправлення зазначеної вище помилки; відміні підлягає частина сьома, яка існувала до внесення змін і передбачала здійснення позапланових перевірок тільки на підставі рішення суду.
Оскільки при суперечності законодавчих норм за загальним правилом застосуванню підлягає та норма, яка набрала чинності пізніше, то за таких обставин суд вважає, що застосуванню підлягає норма ч. 8 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу України”, відповідно до якої позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Обґрунтованими визнає суд посилання відповідача на те, що визначені ст.11-1 Закону України „Про Державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 11-1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні».
Посилання позивача на те, що акт перевірки за таким номером (№ 26500665/2305 від 20.06.2007р.) який зазначено у рішенні про застосування санкцій йому невідомий судом не приймається, оскільки перевірка проводилась у присутності директора про що свідчать відповідні записи в акті перевірки та підпис директора у направленнях перевіряючих. В даному випадку номер акту було присвоєно після проведення перевірки з установленими вимогами до реєстрації актів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Враховуючи наведене, спір розглядається судом по суті встановленого порушення.
Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення норм цього закону. За такі порушення за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у встановлених цим Законом розмірах.
Заявлені вимоги про скасування рішення відповідача № 0006152305 від 02.07.2007р. суд визнає обґрунтованими виходячи з наступного.
Як зазначено в акті перевірки, при перевірці касової книги та касових документів підприємства встановлено, що за період з 01.01.2007р. по 20.06.2007р. із каси підприємства готівкою видавались готівкові кошти фізичним особам за повернутий товар чи відмову від придбання товару по видатковим касовим ордерам. За вказаний період готівкові надходження від реалізації товарів у салоні-магазині згідно даних КОРО та касової книги оприбутковувались по касовій книзі підприємства у повному об'ємі, при цьому розрахунки за повернутий товар чи відмову від придбання товарів проводились через касову книгу підприємства з оформленням видаткового касового ордера (дані наведені у додатках № 2-20 до акту перевірки). Таким чином готівкові кошти за відмову від придбання товарів сплачувались фізичним особам без застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, сума готівки складає 61 514 грн. (додаток №2 до акту). Наведене, як зазначено у висновках перевірки свідчить про порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
Частиною 1 ст. 8 Закону встановлено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001р. за N 105/5296, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги).
Відповідно до п. 4.7 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджено Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача".
Як зазначено у п. 4.8. наведеного Порядку - якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:
- дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
- відомості про товар (послугу);
- суму виданих коштів;
- номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
До матеріалів справи позивачем надані у належним чином засвідчених копіях витяги з книги обліку розрахункових операцій у яких зазначені суми повернення коштів в разі відмови від заказу. Повернення готівкових коштів відбувалось на підставі заяви клієнта, потім складався акт (згідно наведених вимог п. 4.8 Порядку), та видавались кошти із каси з оформленням видаткового касового ордеру, кошти проводились через РРО -«службова видача»що підтверджується чеками касової стрічки (суми службового повернення зазначені у чеках повністю співпадають з сумами зазначеними у заявах та актах на повернення, службове повернення через РРО проведено того ж дня в якому оформлено видатковий касовий ордер).
Наявність вказаних документів відповідачем не заперечується, однак при встановлених обставинах коли касові операції по видачі готівкових коштів за повернення товарів здійснювались позивачем з оформленням видаткових касових ордерів із каси підприємства та проводились через РРО як «службова видача», відповідач стверджує про допущення позивачем порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за відсутності службового внесення готівки із каси підприємства для проведення розрахунків з особами за повернутий до магазину товар.
Виходячи з положень Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(п. 1 статті 17) застосування фінансових санкцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України передбачено саме за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, та за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Положеннями статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Факт проведення через РРО розрахункової операції, якою в даному випадку є видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар, відповідачем не заперечується, та зокрема підтверджується контрольними стрічками, витяги з яких у копіях наявні у матеріалах справи. В даному випадку як стверджує сам відповідач з посиланням на п. 4.5 розділу 4 „Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)" внесення або видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій „службове внесення" та „службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Тобто, враховуючи, що видача коштів за повернутий товар проведена через РРО шляхом «службової видачі», вказані кошти повинні бути внесені через РРО як «службове внесення», оскільки таке внесення не пов'язане з проведенням розрахункової операції. Однак наведене не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень за які передбачена відповідальність згідно п. 1 ст. 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у зв'язку з чим оспорюване рішення підлягає скасуванню.
Вимоги позивача щодо скасування акту перевірки суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, Акт перевірки це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, по-друге, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.
За таких обставин суд вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та відповідно для визнання нечинними актів складених за результатами перевірок.
Обов'язковим для виконання та відповідно рішенням органу владних повноважень, яким є ДПІ у Голосіївському районі міста Києва по відношенню до ТОВ «Салон Класум»є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесене за результатами проведеної перевірки.
Акт перевірки від 20.06.2007р. складений ДПІ у Голосіївському районі міста Києва не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обов'язкового характеру для ТОВ «Салон Класум».
Під час вирішення даного спору судом встановлено помилковість зроблених під час проведеної перевірки висновків, що відповідно і є підставою для розгляду заявлених у даній справі вимог про скасування рішення, яке є обов'язковим для виконання.
Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006152305 від 02.07.2007р.
3. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон Класум»(04071, м. Київ, вул. Межигірська 46/24, код ЄДРПОУ 31239204) 1,70 грн. (одну гривню 70 копійок) судових витрат.
4. В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Винокуров
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -06.10.2008.