22 вересня 2009 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.
за участю секретаря Протасенка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
10.11.2008 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Київського районного суду від 12.01.2009 року застосовано заходи щодо забезпечення позовних вимог ОСОБА_3 у вигляді накладення арешту на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1
25 вересня 2009 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою на вищезазначену ухвалу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення на апеляційну скаргу, вважає такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, згідно із ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
У ст. 152 цього ж Кодексу міститься перелік видів забезпечення позову, в тому числі і накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до вимог ч. З ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Судова колегія вважає, що обраний вид забезпечення позову, є співмірним із заявленими позивачами вимогами.
Інші доводи апеляційної скарги, на думку судової колегії, не заслуговують на увагу, оскільки можуть бути предметом обговорення при розгляді справи по суті
Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову, оскільки ухвала судом першої інстанції постановлена відповідно до вимог закону.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307 , ч.1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, судова колегія, -
Головуючий у першій інстанції Гаращенко Д.Р. Справа № 22ц-2514/2009
Доповідач Гончаренко В.М. Категорія: У-7
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: