IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2009 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого ГончаренкоВ.М.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.
за участю секретаря Протасенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцiйну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, встановлення порядку користування квартирою, стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди,
встановила:
19.04.2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на те, що вони є власниками Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, однак, відповідачі чинять перешкоди у проживанні, користуванні, розпорядженні цією квартирою, так 16 грудня 2006 року вони уклали договір найму належної їм частини зазначеної квартири з ОСОБА_6 з щомісячною оплатою 500 гривень, однак в зв'язку з перешкодами з боку відповідачів реалізувати цей договір не змогли, що призвело до збитків у вигляді упущеної вигоди. Зазначені дії відповідачів спричинили позивачам моральну шкоду, яка виразилась у моральних переживаннях, які призвели до погіршення стану здоров'я ОСОБА_2 Позивачі також просять стягнути судові витрати за проведення експертизи 641.99 гривень, правову допомогу у розмірі 2530 гривень, судовий збір у розмірі 59,50 гривень та ІТЗ у розмірі 7,50 гривень.
24.07.2008 року, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, просять зобов'язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, встановити порядок користування спірною квартирою, виділивши їм в особисте користування дві кімнати, відповідачам одну кімнату, інші приміщення залишити у загальному користуванні, стягнути з відповідачів збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 1500 гривень, моральної шкоди у розмірі 30000 гривень, а також судові витрати.
Відповідачі позов визнали частково.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 задоволено частково.
В апеляцiйнiй скарзi ОСОБА_1, вважаючи рішення суду в частині стягнення витрат за проведення експертизи та витрат на правову допомогу незаконним та постановленим з порушенням норм процесуального права, просить про його скасування в
Головуючий у першій інстанції Огренич І.В. Справа № 22ц-2271/2009
Доповідач Гончаренко В.М. Категорія: 5
цій частині та про відмову позивачам у цій частині вимог.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія судiв вважає за необхiдне її відхилити з наступних пiдстав.
Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що позивачі і відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках, а також те, що кімната площею 16,7 кв.м. є прохідною, та виходячи з цього, визначив порядк користування спірною квартирою виділивши в особисте користування ОСОБА_2 і ОСОБА_4 кімнату площею 14,4 кв.м., ОСОБА_5 і ОСОБА_1 кімнату площею 12,0 кв.м., а кімнату площею 16,7 кв.м. та інші приміщення залишив у загальному користуванні.
Рішення суду в частині відмови позивачу в задоволенні позову сторонами не оскаржується.
Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Частково задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь позивачів судових витрат за проведення експертизи 641,99 грн., надання правової допомоги у розмірі 1500 гривень, судового збору у розмірі 59,50 грн. та ІТЗ у розмірі 7,50 грн., всього 2208,99 грн.
Відповідач ОСОБА_1 вважає, що вказаний висновок суду про стягнення судових витрат не відповідає вимогам ст.89 ЦПК України, які не передбачають відшкодування позивачу судових витрат за рахунок другої сторони, якщо позивач відмовився від позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що ці доводи відповідача ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.
Відповідно до частини 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до частини 1 ст.89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990р. №9 „Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат як при постановленні рішення, так і при закритті провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем. Якщо ж відповідач до пред'явлення позову про визнання права і в судовому засіданні не оспорював цього права, то відповідно до змісту ст. 75 ЦПК України на нього при задоволенні позову не може покладатись обов'язок по відшкодуванню судових витрат.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 позовні вимоги у судовму засіданні не визнала, у зв'язку з чим, ОСОБА_2 порушила питання про призначення судово-технічної експертизи /а.с.29/, проти призначення якої не заперечувала як ОСОБА_1 та ОСОБА_5 так і їх представник /а.с. 47/.
Визнання відповідачами в судовому засіданні уточненого позову, пред'явленого позивачами 24.07.2008 року /після проведення експертизи/, не звільняє відповідачів від
відшкодування понесених позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 судових витрат.
Розмір понесених позивачем судових витрат на проведення експертизи підтверджується рахунком №12484 від 20.11.2007 року, квитанцією про сплату вартості сплаченої за проведення експертизи у розмірі 1284,58 грн. (а.с.86,87) та договором про надання юридичних послуг від 21.03.2007року, актом виконаних робіт від 26.03.2007 року, квитанцією про сплату вартості, наданих юридичних послуг (а.с.14-18), згідно яких позивачами понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. Вказаний розмір витрат на правову допомогу не перевищує граничні розміри компенсації, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись п.2 ч. 1 ст. 307, 308, п.1 ст. 314 ЦПК України колегія суддів,-.
ухвалила:
Апеляцiйну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох мiсяцiв з дня набрання нею законної сили до суду касаційної iнстанцiї.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя судової палати
у цивільних справах апеляційного суду
Одеської області В.М.Гончаренко