Ухвала від 01.07.2011 по справі 22ц-3491/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 року м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.

суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.

з участю секретаря Гайдайчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк» про зміну умов кредитного договору, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2010 року, -

встановила:

02.11.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «ОТП Банк» про зміну умов кредитного договору, посилаючись на те, що 09 серпня 2007 року між нею та ПАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір , відповідно до якого останнім надано їй 44 930, 50 доларів США для купівлі автомобіля, строком повернення до 09 серпня 2013 року, зі сплатою відсотків у розмірі 12, 49% річних.

Незважаючи на те, що зазначений кредит носив цільовий характер та іноземна валюта повинна була бути видана на конкретні цілі, грошові кошти їй видані фактично в гривнях, а не в доларах США.

Вважаючи, що відповідач не мав права надавати, резиденту України, кредит в іноземній валюті для розрахунків цією валютою з іншим резидентом України, та її права порушуються спірним договором, так як через коливання курсу долару до національної валюти України в теперішній час вона вимушена сплачувати значно більшу суму в гривнях, ніж фактично отримала від банку, та більші суми процентів, ніж це передбачено договором, просила суд змінити умови кредитного договору та вважати договір таким, що укладений в національній валюті - гривні.

Представник відповідача позов не визнав.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2, вважаючи, що вищезазначене рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить про його скасування та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідача, доводи на апеляційну скаргу, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтовані, правових перешкод ПАТ «ОТП Банк» для укладання кредитних

Головуючий І інстанції суддя - Андрухів В.В. Справа №22ц-3491/2011

Доповідач суддя Гончаренко В.М. Категорія : 27

договорів та видачі кредитів в іноземній валюті немає, будь-яких порушень умов кредитного договору від 09.08.2007 року відповдачем не допущено.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2007 року ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк», уклали між собою кредитний договір № CL-500/039/2007, за умовами якого банк надав позивачу кредит у сумі 44 930,50 доларів США під 12,49% річних на строк користування до 09.08.2013 року для придбання автомобілю марки Міtsubishi Outlander ( а. с. 5-9).

ПАТ «ОТП Банк» виконав свої зобов'язання за кредитним договором, перерахував кошти на рахунок позивача, а також на підставі заяви ОСОБА_1 від 09.08.2007 року видав йому готівку у сумі 44 930,50 доларів США, що стверджується його власноручним підписом ( а. с. 19 (зворот)).

В подальшому між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» неодноразово, 04.03.2009 року, 01.12.2009 року, укладалися додаткові угоди №№1,2,3 до кредитного договору (а.с.10-13).

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів того, що кредитний договір укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» є удаваним правочином, матеріали справи не містять.

Не надані такі докази представником ОСОБА_1 і у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Оскільки для визнання правочину удаваним слід встановити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їхні дії направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди, а наміру однієї сторони на укладення удаваної угоди недостатньо, суд обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На думку колегії суддів, будь-яких порушень умов кредитного договору від 09.08.2007 року відповідачем не допущено, а тому підстави для розірвання зазначенного договору відсутні.

Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи позивача ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржником норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить

суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як видно з матеріалів справи, суд об'єктивно оцінив зібрані по справі докази, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
21837803
Наступний документ
21837805
Інформація про рішення:
№ рішення: 21837804
№ справи: 22ц-3491/2011
Дата рішення: 01.07.2011
Дата публікації: 15.03.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Одеської області
Категорія справи: