“03” червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Виноградової Л.Є.,
суддів Гайворонського С.П., Сегеди С.М.,
за участю секретаря Макаркіна А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Громадської організації «Дунай» (попередня назва : «городнє товариство «Дунай»),ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_13 ,ОСОБА_14, ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, треті особи - Кілійське районне управління юстиції, прокурор Кілійського району, про скасування рішення зборів членів Городнього товариства «Дунай», протоколу № 15 від 23.10.2005 року про виключення ОСОБА_1, ОСОБА_2 з членів городнього товариства «Дунай», поновлення в членстві Городнього товариства «Дунай» ОСОБА_1, ОСОБА_2, зобов'язання городнього товариства «Дунай» поновити водопостачання та підключити трубопроводи земельних ділянок позивачів до мережі державного водопроводу, визнання недійсним супровідного листа прокуратури Кілійського району № 463 від 01.03.2007 року, визнання недійсними звітів та актів ревізійної комісії городнього товариства «Дунай», визнання недійсною довідки № 11 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Городнього товариства «Дунай», зобов'язання голови Городнього товариства «Дунай» внести зміни до Статуту товариства у відповідності до вимог ст. 13 ЗУ «Про об'єднання громадян», стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди, стягнення з відповідачів судових витрат,-
Позивачі звернулися до Кілійського районного суду із зазначеним позовом до Городнього товариства «Дунай», та відповідачів - фізичних осіб, вказуючи, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_22, спадкоємцем якої є позивач ОСОБА_4, були членами Городнього товариства «Дунай», яке забезпечувало водопостачання на присадибні ділянки на поселку Омарбія, використовуючи державний водопровід.
23 жовтня 2005 року збори членів товариства прийняло рішення про виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з членів товариства, після чого голова товариства ОСОБА_5 разом з іншими відповідачами здійснили незаконну відрізку їх трубопроводів від водопроводу, позбавивши їх можливості користуватися водою, внаслідок чого вони втратили врожай сільськогосподарських культур на своїх городах, чим їм заподіяна
Справа №22ц-4656/2010 р.
Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_23
Доповідач - Виноградова Л.Є.
майнова шкода в розмірі 10.000 грн. кожній, а також моральна шкода, на відшкодування якої вони просять стягнути по 7500 грн. кожній.
Позивачі вважають протиправним рішення зборів від 23 жовтня 2005 року в зв'язку з тим, що на зборах були присутніми менш половини всіх членів товариства, не були обрані керівні органи зборів, не затверджено порядок денний, законні підстави для виключення їх з членів товариства були відсутні.
Позивачі також просили визнати недійсними звіти та Акти ревізійної комісії товариства, зобов'язати голову товариства шляхом внесення до Статуту змін та доповнень привести його у відповідність положенням закону.
Посилаючись на ці обставини позивачі просили суд скасувати рішення зборів членів Городнього товариства «Дунай», протокол № 15 від 23.10.2005 року про виключення ОСОБА_1, ОСОБА_2 з членів городнього товариства «Дунай»; поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в членах городнього товариства; зобов'язати городнє товариство «Дунай» поновити водопостачання та підключити трубопроводи земельних ділянок позивачів до мережі державного водопроводу; визнати недійсним супровідний лист прокуратури Кілійського району № 463 від 01.03.2007року; визнати недійсними звіти та акти ревізійної комісії городнього товариства «Дунай»; визнати недійсною довідку № 11 про включення Городнього товариства «Дунай» до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; зобов'язати голову Городнього товариства «Дунай» внести зміни до Статуту товариства у відповідності до вимог ст. 13 ЗУ «Про об'єднання громадян»; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10.000 грн. кожній та відшкодування моральної шкоди в сумі 7500 грн. кожній; стягнути з відповідачів судові витрати.
Представники відповідача - громадської організації «Дунай» та відповідачі з позовом не були згідні, та пояснювали, що позивачі не виконували своїх обов'язків щодо оплати отриманих послуг з водопостачання, мали заборгованість, та категорично відмовлялися сплатити борг, в зв'язку з чим загальними зборами товариства було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з членів товариства. На підставі цього рішення було припинено водопостачання шляхом відрізки трубопроводів на присадибних ділянках ОСОБА_1 та ОСОБА_22, власником якої на час розгляду справи був позивач ОСОБА_24 Представники відповідача та відповідачі також стверджували, що трубопровід ОСОБА_2 вони не відключали, а проводили роботи по усуненню пошкодження підключення її водопроводу, але внаслідок цього її трубопровід залишився відключеним від водопроводу.
Представник третьої особи - прокуратури Кілійського району, пояснив, що прокуратурою здійснювалися перевірки за заявами позивачів, але підстав для прокурорського реагування встановлено не було.
Представник третьої особи - Кілійського районного управління юстиції пояснив, що Статут Городнього товариства «Дунай» дійсно не відповідав діючому законодавству, в зв'язку із чим товариство було зобов'язано привести його у відповідність закону. Після звернення управління юстиції з відповідним позовом до окружного адміністративного суду, товариством було надана нова редакція Статуту громадської організації, яка відповідає вимогам закону.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 10 лютого 2011 року позов задоволено частково, скасовано рішення зборів Городнього товариства «Дунай», протокол № 15 від 23 жовтня 2005 року про виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з членів товариства, поновлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в членах Громадської організації «Дунай», зобов'язано Громадську організацію «Дунай» підключити до мережі державного водопроводу, який знаходиться в користуванні громадської організації, трубопроводи земельних ділянок належних ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 Одеської області, стягнуто з Громадської організації «Дунай» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн., стягнуто з Громадської
організації «Дунай» на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн., стягнуто з Громадської організації «Дунай» судові витрати 39,75 грн. на користь ОСОБА_1 та 39,75 грн. на користь ОСОБА_2.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду в частині затвердження Статуту громадської організації «Дунай» нової редакції та внесення змін в перший Статут відповідно ст. 13 ЗУ «Про об'єднання громадян», також в частині відмови в визнані недійсною довідки № 11 від 22 серпня 2001 року, зміни розміру моральної шкоди ОСОБА_2 на 7 500 грн. посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частково задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що позивачки незаконно були позбавлені членства в городньому товаристві «Дунай» та їм був незаконно відключений водопровід.
Цей висновок суду підтверджується матеріалами справи, протоколом № 15 від 23 жовтня 2005 року про виключення з товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2, членськими книжками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і не оскаржується відповідачами.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянти уточнили, що просять скасувати рішення суду першої інстанції тільки в частині визнання недійсною довідки № 11 від 22 серпня 2001 року про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Городнього товариства «Дунай», зобов'язання голови Городнього товариства «Дунай» внести зміни до Статуту товариства у відповідності до вимог ст. 13 ЗУ «Про об'єднання громадян».
Доводи апелянтів про те, що довідка № 11 від 22 серпня 2001 року (а.с. 437 т. 2) повинна бути визнана недійсною тільки тому, що в ній вказано про орган реєстрації - виконавчий комітет Кілійської міської ради не можуть бути підставами для скасування рішення суду, оскільки ця довідка видана Одеським обласним управлінням статистики Державного комітету статистики України, яке позивачами в якості відповідачів до участі в справі не притягувалося.
До того ж, на час розгляду справи громадська організація «Дунай» мала свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 26 січня 2011 року, яке позивачами не оспорювало ся (а.с. 4 т. 3).
Твердження апелянтів на те, що рішення суду в частині вимог про зобов'язання голови Городнього товариства «Дунай» внести зміни до Статуту товариства у відповідності до вимог ст. 13 ЗУ «Про об'єднання громадян» підлягає скасуванню не заслуговує на увагу, оскільки судом правильно зроблено посилання на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року по адміністративній справі за позовом Кілійського районного управління юстиції Одеської області до громадської організації «Городне товариство «Дунай» про тимчасове зупинення діяльності громадської організації «Городне товариство «Дунай» строком на 3 місяці та зобов'язання надати належним чином оформлений Статут (а.с. 440 т. 2)
Крім того, в п. 6.2 Статуту громадської організації «Дунай» не передбачено, що голова товариства вправі одноособово вносити зміни до Статуту.
Судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, до того ж згідно ч.2 ст.308 ЦПК України
не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення Кілійського районного суду Одеської області від 10 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л.Є. Виноградова
Судді колегії С.П. Гайворонський
С.М. Сегеда