«07» липня 2011р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Каранфілової В.М., Михайлова В.О.,
при секретарі - Шевляковій О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 27 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області про визнання протиправною відмову у нарахуванні та виплаті соціальної державної допомоги дитини війни та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни, -
30.04.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області (далі -УПФ), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона належить до категорії громадян, які згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на підвищення розміру пенсії, однак відповідач відмовляє в здійсненні відповідного перерахунку за період з 2006 по 2008 роки в сумі 4471,20 грн. (а.с.4-5).
Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 27 серпня 2009 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову та бездіяльність УПФ щодо не нарахування і виплати підвищення пенсії за віком ОСОБА_1, як дитині війни, зобов'язано провести перерахунок та виплатити підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07. по 31.12.2007 та з 22.05. по 31.12.2008 року.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
ОСОБА_1 в апеляційному порядку постанову суду не оскаржувала.
В апеляційній скарзі УПФ просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права та норми Кодексу адміністративного судочинства, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та постанову суду в межах апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.11.2004 року.
Зокрема, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, чинної на час розгляду справи, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. При цьому статтею 3 цього ж Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що дії УПФ щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року є протиправними, оскільки вона має правовий статус дитини війни і на неї розповсюджуються пільги та гарантії, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», діючій в редакції на час розгляду справи.
При цьому, посилався на те, що правові обмеження Законами України про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки в зазначені періоди втратили чинність з прийняттям відповідних рішень Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.07 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Вказаними рішеннями визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
В частині позовних вимог щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії за 2006 рік відмовлено по суті, оскільки в цей період дії Пенсійного фонду відповідали діючому на той час законодавству.
Колегія погоджується з висновками суду і вважає, що вони відповідають матеріалам справи та нормам матеріального і процесуального права.
А також погоджується з вищевказаними періодами нарахування надбавки до пенсії, оскільки ні в запереченнях, ні в доводах апеляційної скарги, відповідач не ставив питання про застосування строку звернення до адміністративного суду та наслідки пропущення цього строку, які передбачені ст.ст.99, 100 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи по суті.
Твердження апелянта про те, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, тому правових підстав для визнання дій УПФ неправомірними у суду не було, не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Згідно положень Законів України про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсії між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивача не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Посилання в скарзі на те, що виплата «дітям війни» підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не передбачена законодавством, а ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на виникнені правовідносини не розповсюджується, не можуть бути прийняті до уваги.
Порядок обчислення мінімальної пенсії за віком міститься у ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки жодним іншим законом не передбачено механізм визначення цієї державної соціальної гарантії, та з огляду на неможливість обмеження права особи на одержання соціальних пільг, компенсацій і гарантій з мотивів неповноти законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, застосування ч.1 ст.28 названого Закону під час нарахування виплат в порядку ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є обґрунтованим.
Інших правових доводів скарга не містить.
Згідно із п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного і приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області відхилити.
Постанову Ренійського районного суду Одеської області від 27 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
В.М.Каранфілова
В.О.Михайлов
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька