6 липня 2011 р. м. Одеса
Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д., за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши її апеляційну скаргу на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2011 року,
встановив:
Зазначеною постановою судді, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до постанови судді, 25.03.2010 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Вольво», номерний знак НОМЕР_1, біля будинку № 76 по проспекту Добро вольського в м. Одесі, під час руху заднім ходом, порушивши вимоги п. 10.9 ПДР не переконалась у безпечності маневру і здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем «Хонда», номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2
Після цього, на порушення п. 2.10 ПРД, ОСОБА_1 з місця події уїхала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що вважає постанову судді незаконною, оскільки вона не вчиняла подібного правопорушення.
У постанові судді зазначено, що правопорушення мало місце 25.03.2010 року, а штраф на неї накладений через чотирнадцять місяців.
Вона вважає, що висновок інспектора дізнання Пивоварського В.Є. не може бути доказом у справі, оскільки факт контактування автомобілів не встановлений.
У зв'язку з цим, вона просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала свою апеляційну скаргу та пояснила, що 25.03.2010 року, вона дійсно, на своєму автомобілі знаходилась на території двору будинку № 76 по проспекту Добровольського, оскільки протягом півроку паркувала там свій автомобіль, але зіткнення з іншим автомобілем не вчиняла.
Уточнивши свою апеляційну скаргу, ОСОБА_1, у суді апеляційної інстанції, просила закрити провадження у справі за відсутності події адміністративного правопорушення.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши пояснення потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова судді скасуванню, а провадження у справі закриттю за наступних підстав.
Згідно зі ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як видно з матеріалів справи, апеляційна скарга подана у передбачений законом строк.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні ДТП, суддя суду першої інстанції обґрунтовано зазначила у постанові, що обставини правопорушення підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, схемою дорожньо-транспортної пригоди та іншими матеріалами справи.
З пояснень власника автомобілю «Хонда» ОСОБА_2, випливає, що 20-21 березня 2010 року він припаркував свій автомобіль біля будинку № 76 по проспекту Добровольського на тривалий час. 27.03.2010 року він звернув увагу на пошкодження задньої частини свого автомобілю, а сусідка ОСОБА_4 повідомила, що 25.03.2010 року особисто бачила, як водій автомобілю з номерним знаком «НОМЕР_1», темного кольору, вчинив зіткнення з його автомобілем і з місця події уїхав.
Свідок ОСОБА_4 у своїх поясненнях підтвердила цей факт.
За таких обставин, вважаю, що ОСОБА_1 правильно визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП.
Разом з тим, адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з порушенням діючого законодавства.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів, підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, воно було вчинене 25.03.2010 року і не є триваючим, а постанова судді винесена 16.06.2011 року, що свідчить про закінчення на той час тримісячного строку, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення.
Пунктом 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За таких обставин, постанова судді від 16.06.2011 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, - задовольнити частково.
Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2011 року у частині накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., - скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з закінчення строку, протягом якого можливе накладання адміністративного стягнення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Одеської області
Балан В.Д.