№ 2/546/294/12 р.
іменем України
5 березня 2012 року. Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області у складі головуючого:
судді НІКІШИНА Ю.В.
при секретарі СИДОРОВОЙ О.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в с.Ханженково м.Макіївки цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Про визнання права власності на нерухоме майно
позивач просить визнати за нею право власності на господарчі споруди -1/2частина сараю літ. Б, убиральню літ. Д, літню кухню літ. В, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач був повідомлений про час розгляду справи.
У судовому засіданні встановлено.
Спірна квартира за адресою АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 4 листопада 2010 року -1/2частина квартири і 1/2частина квартири належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 лютого 1994 року.
Згідно положень ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно з Переліком будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затверджений постановою КМ України № 1104 від 30 вересня 2009 року, п.5 дозвіл не потрібен на перепланування квартир у багатоквартирних житлових будинках та кімнат у гуртожитках із збереженням несучої конструкції.
З акту інвентаризації КП «БТІ м.МАКІЇВКИ»від 23 квітня 2010 року, складеного службовими особами вказаного комунального підприємства, і які діяли в межах своїх повноважень, вказано, що виявлені самочинно забудовані за адресою АДРЕСА_1: 1/2частина сараю літ. Б, убиральня літ. Д, літня кухня літ. В. З технічного паспорту на спірне нерухоме майно убачається, що житловий будинок НОМЕР_1, в якому розташована спірна квартира, збудований ще у 1948 році, в 1952 році були забудовані допоміжні та господарчі будівлі, у тому числі 1/2частина сараю літ. Б, убиральня літ. Д, літня кухня літ. В. Тобто, і спірна квартира і належні до неї допоміжні та господарчі споруди були забудовані у 1948 -1952 роках. На підставі свідоцтва про право власності від 11 лютого 1994 року спірну квартиру у приватну власність отримали позивач та її чоловік. Проте з незрозумілих обставин, господарчі споруди не увійшли до складу власності.
Таким чином, спірні будівлі 1/2частина сараю літ. Б, убиральня літ. Д, літня кухня літ. В за адресою за адресою: АДРЕСА_1 є невід'ємною частиною спірної квартири і не є самочинно забудованими, оскільки були забудовані ще до отримання позивачем права власності на спірне майно, а тому немає підстав вважати їх самочинно забудованими, розташовані на земельній ділянці де розташований двоквартирний будинок, так званий «фінський будинок».
Враховуючи наведене, суд вважає можливим задовольнити позов і визнати за позивачем право власності на спірні господарчі будівлі.
На підставі ст.383 ЦК України, ст.213, 215 ЦПК України суд
визнати за ОСОБА_1 право власності на господарчі будівлі - 1/2частину сараю літ. Б, убиральню літ. Д, літню кухню літ. В за адресою за адресою: АДРЕСА_1, і є які є невід'ємною частиною вказаної квартири.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10 денний строк з дня його проголошення.
Суддя: НІКІШИН Ю.В.
заяву задоволено повністю