14 січня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Парапана В.Ф., Драгомерецького М.М.
при секретарі - Поповій Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Теплові мережі «Ізмаїлтеплокомуненерго» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 червня 2010 року по справі за позовом комунального підприємства «Теплові мережі «Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановила:
Позивач подав 09.12.2008р. вищевказаний позов. Уточнивши позовні вимоги представник позивача пояснив, що відповідач, мешкаючи в квартирі АДРЕСА_1, користувався послугами централізованого опалення та сплачував 50% вартості, посилаючись на отримані пільги. Листом від Управління праці та соціального захисту населення від 26 червня 2007 року було роз'яснено, що відповідач втратив право на пільги. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідачів, що є власниками вказаної квартири, заборгованість станом на листопад місяць 2008 року у розмірі 2021 грн. 87 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач ОСОБА_1, який також представляє інтереси ОСОБА_2, проти позовних вимог заперечував, пояснив, що був сповіщений про втрату на пільги лише 01 листопада 2008 року, з оглядом на що вважає відсутнім право позивача на стягнення заборгованості.
Рішенням суду було стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь комунального підприємства «Теплові мережі «Ізмаїлтеплокомуненерго» 743 грн.49 коп., та на користь держави 51 грн. держмита.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення, та постановити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права і неповне з'ясування обставин справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються на договірних засадах.
Відповідно до вимог п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Укладення між сторонами, відповідно до вимог ст. 1, 24 Закону України «Про теплопостачання», договору про надання населенню послуг з теплопостачання відповідачем не оскаржується, що також підтверджено даними по абоненту, де відповідач ОСОБА_1 визначений за адресою квартири АДРЕСА_2.
Разом із тим, право власності відповідачів у рівних частках на квартиру АДРЕСА_2 підтверджене свідоцтвом на нерухоме майно за № 134 від 13 квітня 2005 року, з оглядом на що суд правильно вважав доведеними обставини користування відповідачами послугами з теплопостачання з урахуванням особового рахунку лише на ОСОБА_1.
Листом від 26 червня 2007 року Управління праці та соціального захисту населення сповістило позивача про відсутність реєстрації відповідача в якості пільговика, що унеможливлювало проведення пільгової оплати.
Причиною відсутності пільги була відмова Одеського обласного військового комісаріату у наданні пільги через невідповідність вислуги у Збройних Силах.
Разом із тим, пільгова оплата проводилась до 26 червня 2007 року, з оглядом на що суд першої інстанції правильно стягнув заборгованість лише з указаної дати, що на листопад місяць складає 713 грн. 49 коп.
З пояснень представника апелянта вбачається, що відповідач повністю здійснив оплату заборгованості визначену рішенням суду першої інстанції, і продовжує регулярно сплачувати за надані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Теплові мережі «Ізмаїлтеплокомуненерго» відхилити, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький