"24" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/73994/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді
суддів:Тракало В.В.,
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни,
У липні 2008 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідачів. Просила зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 -2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року, позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії з урахуванням її підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яка регулює питання державної соціальної підтримки дітей війни, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року вказаний пункт статті 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції: “Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету”.
Кабінет Міністрів України протягом 2006 року будь-яких рішень на виконання вимог статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” не приймав.
Таким чином, у 2006 році державну соціальну підтримку дітей війни, що передбачена статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджено не було.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнані неконституційними з дня ухвалення цього рішення.
Таким чином, з 9 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьої статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 15 березня 2007 року, встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни був мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»стосовно застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки щодо визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, право на підвищення пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2007 році виникло з 9 липня 2007 року, тобто з дня визнання неконституційними положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Вирішуючи спір суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що з 9 липня 2007 року суб'єкт владних повноважень порушив право позивачки як дитини війни на соціальний захист.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: В.В. Тракало
С.В. Головчук
Д.В. Ліпський
Суддя В.В. Тракало