"14" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/83109/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач),
Веденяпіна О.А.,
Черпака Ю.К.,
Секретаря судового засідання Черняк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, -
20 серпня 2008 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з вимогами про зобов'язання відповідача виплатити йому, як учаснику бойових дій, різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2007-2008 роки, виходячи з п'яти розмірів мінімальних пенсій за віком, в розмірі 3865 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є учасником бойових дій, тому відповідно до статі 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(далі -Закон від 22 жовтня 1993 року № 3551) щорічно до 5 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено повністю.
Зобов'язано відповідача здійснити виплату ОСОБА_4 заборгованість з одноразової грошової допомоги до 05 травня 2007-2008 років у розмірі 3 865 грн. 00 коп..
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року скасовано та прийнято нову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року, якою зобов'язано відповідача здійснити виплату ОСОБА_4 заборгованості з одноразової грошової допомоги до 05 травня 2007-2008 років у розмірі 3 865 грн. 00 коп..
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено та з цим погоджуються сторони, що позивач є військовим пенсіонером, учасником бойових дій.
Статтею 12 Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551 передбачено, що щорічно до 5 травня учаснику війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
В той же час, статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-V встановлено провести виплату цієї допомоги в розмірі у 2007 році -280,00 гривень
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі і положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.
Також пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину п'яту ст. 12 та частину п'яту ст. 13 Закону № 3551 викладено в редакціях, згідно з якими щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, а також інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008р. встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги учасникам війни здійснюється у розмірі -310,00 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» у тому числі і положення пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було внесено зміни до Закону № 3551.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 1 січня по 9 липня 2007 року для визначення розміру одноразової грошової допомоги учасникам війни застосуванню підлягала стаття 12 Закону № 3551 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в період з 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню підлягала стаття 12 Закону № 3551 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Із матеріалів справи вбачається, що у квітні 2007 та 2008 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»позивачу виплачено 280,00 грн. та 310,00 грн. відповідно. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2007-2008 років) відповідач діяв відповідно до чинного на той час законодавства.
З огляду на викладене постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги відмовлено, прийнята законно та обґрунтовано.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування або зміни прийнятого ним рішення суд касаційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 220,221, 223, 224, 230, 231 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Суддя В.С. Заяць