"06" березня 2012 р. м. Київ К/9991/60629/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у справі №2а-457/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання призначити пенсію, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Перевальського районного суду Луганської області від 24 травня 2011 року позов задоволено частково.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2011 року, скасовано постанову Перевальського районного суду Луганської області від 24 травня 2011 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 з 21 липня 2010 року щомісячну компенсацію за втрату годувальника, передбачену ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, чоловік позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На момент смерті чоловіка їй виповнилося 51 рік та вона мала трудовий /страховий/ стаж понад 20 років, а тому має право на призначення дострокової пенсії у зв'язку з втратою годувальника, про що відповідач письмово її не проінформував.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ставить питання про перерахунок її пенсії у зв'язку із втратою годувальника не від фактично отримуваної померлим пенсії, а яку він мав би право отримувати відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія в зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі на одного непрацездатного члена сім'ї -50 % пенсії за віком померлого годувальника.
Таким чином, отримання пенсії в зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що отримувала померла особа, тобто, нарахування пенсії відбувається з фактичного її розміру.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї який був на його утриманні, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Відповідно до ч. 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено мінімальний розмір пенсії по інвалідності (6,8,10 мінімальних пенсій за віком), розмір мінімальної пенсії у разі втрати годувальника не передбачений.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на отримання щомісячної компенсації в розмірі 50% пенсії, призначеної її померлому чоловікові.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим