"06" березня 2012 р. м. Київ К/9991/52762/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2011 року у справі №2а-253/10 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачену пенсію, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачену пенсію.
Постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і; рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” встановлено, зокрема, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
За змістом абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.95 № 648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах” у військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, посадові оклади військовослужбовців підвищуються на 25 відсотків.
Пунктом 39.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 № 75 встановлено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу у військових частинах (підрозділах), розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських (додаток 5 до Положення), посадові оклади підвищуються на 25 відсотків.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 не отримував підвищений на 25 відсотків посадовий оклад.
Оскільки позивач під час проходження служби не отримував надбавку за службу в населеному пункті, якому надано статус гірського, то судами зроблено правильний висновок про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим