"02" березня 2012 р. м. Київ К-7569/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.
суддів: Амєліна С.Є., Ліпського Д.В.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області про перерахунок доплати до пенсії
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року, -
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідача про зобов'язання перерахувати доплату до пенсії. Зазначала, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Посилаючись на відмову відповідача проводити нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії у розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просила зобов'язати останнього провести перерахунок вказаної доплати до пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати в розмірі 440 грн. з 09 липня 2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2007 року позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з 09.07.2007р.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року це судове рішення залишено без змін.
Відповідач, не погоджуючись з судовими рішеннями, просить їх скасувати та постановити нове - про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано статтю 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та не враховано положення Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області як непрацююча пенсіонер.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 місто Біла Церква Київської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на 1 мінімальну заробітну плату (ст. 39).
Дію вказаної норми статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-V.
Зупинення дії абзаців другого, третього, четвертого частини першої статті 39, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що з дня прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, розмір доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, встановленої частиною другою ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підлягав приведенню у відповідність до вимог законодавства.
Статтею 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено на 2007 рік з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач повинен провести нарахування та виплату доплати до пенсії позивачу, виходячи з її розмірів, встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору. Підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої ст. 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Ліпський Д.В.
Суддя М.Г. Кобилянський