"01" березня 2012 р. м. Київ К/9991/76775/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.І. (головуючий);
Розваляєвої Т.С.;
Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації про стягнення грошової допомоги, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 09 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 червня 2011 року,
У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації про зобов'язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 30 серпня 2010 року позов залишено без руху у зв'язку з тим, що позивачем не сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу а також не дотримано інших вимог статей 119 та 121 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України.
Оскаржуваною ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 09 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 червня 2011 року позов повернуто позивачу у зв'язку з не виправленням вищезазначених недоліків.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначений позов поданий в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно Закону України від 18 лютого 2010 року N 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»(Закон N 1691-VI) зазначена категорія справ передана до юрисдикції загальних судів для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Апеляційний суд, здійснюючи перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, залишив її без змін, і при цьому виходив з того, що позивачем не сплачено витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Невиконання вимог суду першої інстанції щодо усунення цього недоліку є, на думку апеляційного суду, єдиною підставою для повернення позову.
В той же час, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що апеляційним судом не враховано тієї обставини, що рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року N 19-рп/2010 окремі положення Закону N 1691-VI визнані неконституційними.
Це означає, що з 09 вересня 2010 року змінена підсудність відповідної категорії справ, і з цього дня такі справи підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, за правилами якого відсутня вимога щодо сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, незважаючи на формальне дотримання судами першої та апеляційної інстанції вимог цивільного процесуального законодавства, за обставин, коли провадження у справі ще не було відкрито, оскаржуваними рішеннями обмежено права позивача, який на момент повернення його позову не зобов'язаний сплачувати витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскільки підставою для повернення позову стало недотримання лише цієї вимоги, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення судів не відповідають принципам законності та визначеності регулювання суспільних відносин, та підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 09 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 червня 2011 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді М.І.Цуркан
Т.С.Розваляєва
Л.Т.Черпіцька