"28" лютого 2012 р. м. Київ К-12655/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівГашицького О.В.
Мороз Л.Л.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Стрийського міськрайонного суду Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року,
У вересні 2009 року ОСОБА_4 у Львівському окружному адміністративному суді пред'явила позов до Стрийського міськрайонного суду Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Просила:
- зобов'язати Стрийський міськрайонний суд Львівської області видати виконавчий лист за ухвалою від 02 квітня 2007 року у справі № 2-170/2007р. за повторною заявою від 17 червня 2008 року;
- визнати незаконною відповідь від 20 червня 2008 року № 5216 за підписом судді Стрийського міськрайонного суду Борковського В.М.;
- визнати незаконною відповідь від 31 липня 2009 року № 7286 за підписом в.о. голови Стрийського міськрайонного суду Гулкевича О.В.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Стрийського міськрайонного суду Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити у справі рішення про задоволення її позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4, суддя суду першої інстанції виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим та не підпадає розгляду у відповідності з Кодексом адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно зі статтями 6, 126, 129 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення поняття справи адміністративної юрисдикції надано у пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, справою адміністративної юстиції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, обов'язковими умовами віднесення справи до адміністративної юрисдикції має бути участь у ній суб'єкта владних повноважень і тільки за умов, якщо оскаржуються його дії, бездіяльність або рішення при здійсненні ним владних управлінських функцій. При оскарженні особою процесуальних дій, бездіяльності або рішення суб'єкта владних повноважень, яким є Верховний Суд України, або будь-який інший суд при здійсненні правосуддя, спір не підлягає розгляду у судах.
Як видно з матеріалів даної справи, предметом спору у цій справі є правомірність процесуальних дій суду при здійсненні правосуддя у іншій адміністративній справі.
Процесуальна діяльність та рішення судді (суду) можуть бути перевірені лише судами вищих інстанцій в апеляційному та касаційному порядках.
Таким чином, за характером спірних правовідносин дана справа не підпадає під визначення, яке надано у пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, і не підлягає розгляду у відповідності з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суддя суду першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_4
Доводи касаційної скарги правильність висновку судів не спростовують.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Стрийського міськрайонного суду Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Гашицький О.В.
Мороз Л.Л.
Суддя С.А. Горбатюк