07 жовтня 2008 р.
№ 42/6б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І., -головуючого,
Короткевича О.Є.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєра"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду
від 08 липня 2008 року
у справі
господарського суду
№ 42/6 б
Донецької області
за заявою
Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції
до
Відкритого акціонерного товариства "Макіївський стрілочний завод" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Укрвуглкпромтранс"
про
визнання банкрутом,
за участю представників сторін:
ТОВ "Вєра" -Баздьоркіна В.І. (дов. від 03.06.2008);
Макіївської ОДПІ -Логінова Д.В. (дов. від 09.01.2008),
розпорядника майна -арбітражного керуючого Нестеренка О.А.;
встановив:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2007 р. за заявою Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції порушено справу про банкрутство ВАТ "Макіївський стрілочний завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено посадовим особам боржника або власнику майна вчиняти дії щодо майнових активів (основних засобів виробництва) боржника.
Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" № 76(3489) від 27.04.2007 р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.08.2007затверджено реєстр вимог кредиторів, в якому визнані та включені вимоги, зокрема, ТОВ "Вєра" у розмірі 930 000 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2007р. ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2007 р. скасовано частково. Грошові вимоги ТОВ "ВЄРА" до боржника в сумі 930000 грн. відхилено. Визнано вимоги кредиторів ВАТ "Макіївський стрілочний завод" ДП ДХК "Укрвуглепромтранс", які включаються до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 945700,00 грн., окремо 266995,89 грн. -штраф, пеня. В іншій часті ухвалу залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2007 постанову Донецького апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду Донецької області скасовано в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Вєра" з направленням справи на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.04.2008 (суддя Плотніцький Б.Д.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2008 (колегія суддів у складі: Волков Р.В. -головуючий, Запорощенко М.Д., Старовойтова Г.Я.) відмовлено у визнанні кредитором ТОВ "Вєра" у сумі 930 000 грн. по справи про банкрутство ВАТ "Макіївський стрілочний завод" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Укрвуглкпромтранс".
Судові рішення мотивовані відсутністю доказів, що підтверджували б наявність господарських правовідносин між сторонами т апідтверджувати наявність заборгованості.
В касаційній скарзі ТОВ "Вєра" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким визнати ТОВ "Вєра" кредитором боржника з вимогами на суму 930 000 грн. В обґрунтування посилається на порушення судами ст.ст. 92, 207, 655, 657, 712 ЦК України та ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Під терміном "грошове зобов'язання" у цьому Законі розуміються зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
ТОВ "Вєра" у встановлений Законом термін звернулося із заявою про визнання його кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 930 000 грн. Як на підставу своїх вимог посилається на акти приймання-передачі обладнання від 09.01.2007, та акт звірки взаємних рахунків між сторонами від 11.05.2007.
Місцевий господарський суд, відмовляючи ТОВ "Вєра" виходив з того, що факт заборгованості боржника перед кредитором не підтверджений відповідними документами, оскільки первинна документація бухгалтерського та складського обліку, документи по транспортуванню, а також первинна документація щодо узгодження, укладення та виконання договору поставки від 04.01.2007, документи на придбання верстатів, їх перебування на бухгалтерському та складському обліку, транспортні документи суду надані не були.
Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, залишивши ухвалу господарського суду Донецької області.
Дані висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають матеріалам справи, оскільки виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
В процедурі банкротства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.
Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість божника, визнати або відхилити грошові вимоги.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Свої вимоги ТОВ "Вєра" обґрунтовує укладеним між ним та боржником договором поставки № б/н від 04.01.2007, відповідно до умов якого ТОВ "Вєра" взяло на себе відповідальність поставити боржника товар на загальну вартість 930 000 грн..
Як на фактичне виконання умов договору ТОВ "Вєра" посилається на акт приймання-передачі обладнання від 09.01.2007 та акт звірки розрахунків від 11.05.2007, підписані директором ТОВ Вєра" Удовенком Г.Я. та директором боржника Нестеренко В.А.
Заперечуючи проти вимог ТОВ "Вєра" боржник та розпорядник майна посилаються на те, що вказане у договорі майно знаходиться у боржника на підставі договору № 1/11 від 01.11.2006 та специфікації до нього, укладеного між боржником та МКП "Донецьке інноваційне бюро" з метою його прийняття на відповідальне зберігання. Загальна сума переданого обладнання становить 27 200,00 грн. Доказів дострокового припинення вказаного договору в матеріалах справи немає.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд неодноразово зобов'язував учасників судового процесу надати суду первинну документацію щодо підготовки, укладання та виконання договору купівлі-продажу від 04.01.2007, документи бухгалтерського та складського обліку, транспорті документи.
Відмовляючи ТОВ "Вєра" у визнанні його кредитором боржника, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив, і виходив з того, що належних доказів, які б свідчили про наявність заборгованості ВАТ "Макіївський стрілочний завод" ДП ДХК "Укрвуглепромтарнс" у сумі 930 000 грн. ТОВ "Вєра" не надано.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у доданих до матеріалів справи акті приймання-передачі обладнання від 09.01.2007 та договорі поставки продукції від 04.01.2007 (а.с. 48-50 т.3) вказані реквізити боржника, які були змінені тільки 10.04.2007 у зв'язку з реорганізацією Макіївського філіалу "Укрсоцбанку" та не могли бути відомі на момент укладення вказаного договору. Даний факт підтверджено довідкою Макіївського відділення Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (а.с. 84 т.5).
Твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду та неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією не приймаються до уваги.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом Донецької області та Донецьким апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєра" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08 липня 2008 року у справі № 42/6б залишити без змін.
Головуючий М.І. Хандурін
Судді О. Є. Короткевич
О.С.Удовиченко