09 жовтня 2008 р.
№ 2-27/3963-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача:
відповідача:
не з'явився
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"
на рішення
та постанову
господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2008 р.
Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2008 р.
у справі
№ 2-27/3963-2008
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімресурс"
до
державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"
про
зміну умов договору
У березні 2008 р. позивач звернувся в суд з вказаним позовом посилаючись на те, що за результатами торгів між ним та відповідачем 24.12.2007 р. був укладений договір поставки № 1546, відповідно до п.2.2 якого він повинен був поставити вказаний у специфікації №1 до договору товар протягом 90 календарних днів після отримання від відповідача 100% попередньої оплати.
Попередня оплата від відповідача була ним отримана на поточний рахунок 25.12.2007 р.
Тобто, строк поставки товару закінчувався 24.03.2008 р.
20.03.2008 р. він направив відповідачу листа з пропозицією внести зміни до договору встановивши граничний термін поставки товару до 30.11.2008 р., оскільки виробник продукції повідомив про неможливість поставки товару у строк визначений договором у зв'язку з великим технологічним завантаженням виробничих потужностей.
Проте відповідач відхилив пропозицію, а тому з підстав, передбачених ч.4 ст. 652 ЦК України, просив задовольнити позов та внести зміни до договору поставки, встановивши кінцевий термін поставки товару 20.11.2008 р.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2008 р. (суддя Воронцова Н.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.06.2008 р. (головуючий - Заплава Л.М., судді -Латинін О.А., Антонова І.В.), позов задоволено.
Постановлено змінити умови договору поставки №1546 від 24.12.2007 р., укладеного між ТОВ "Укрнафтохімресурс" і державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз", встановивши кінцевий строк поставки товару, наведеного в специфікації №1 до договору поставки №1546 від 24.12.2007 р. -20.11.2008 р.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що згідно правил ст. 652 ЦК України в даному випадку має місце істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а тому можлива зміна умов договору за рішенням суду.
Крім того, пунктом 8 договору також передбачена можливість зміни чи доповнення договору шляхом оформлення додаткової угоди, яка підписується повноважними представниками сторін, а пролонгація договору не суперечить ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти".
З такими висновками місцевого господарського суду погодився і суд апеляційної інстанції.
Проте, погодитися з ними неможливо, оскільки суди дійшли до них внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.
Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у статтях 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.
Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 4 статті 652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачає можливість зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин, за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах змінених судом.
Зміна договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, вказаних у частині другій статті 652 ЦК України, а саме:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, сама по собі істотна зміна обставин не є підставою для зміни договору. Вимагаючи зміни договору з цієї підстави позивач, з урахуванням положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане.
Крім того, слід відзначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на момент укладення договору завантаження виробничих потужностей виробника обладнання було іншим, ніж на момент звернення позивача з листом до відповідача про зміну граничного строку поставки.
Таким чином, невиконання позивачем передбачених договором строків поставки є підставою для застосування до нього санкцій, передбачених п.7.1 договору, а не підставою для внесення змін до договору, внаслідок яких він звільняється від такої відповідальності.
Також безпідставним є посилання суду при вирішенні спору на пункт 2.4 договору, оскільки вказана норма стосується виключно питання недопоставки.
В даному випадку товар позивачем взагалі не поставлявся.
Отже, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню.
Враховуючи, що судом всебічно і повно з'ясовані обставини справи, проте неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає можливим постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити через відсутність усієї сукупності умов для зміни укладеного сторонами договору на підставі статті 652 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2008 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2008 р. у справі за № 2-27/3963-2008 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімресурс" до державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" про внесення змін до договору поставки від 24.12.2007 р. № 1546 відмовити.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко