09 жовтня 2008 р.
№ 14/68-ПН-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.,
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого науково-виробничого акціонерного товариства "Електромаш"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 10.06.08
у справі
№ 14/68-пн-08
господарського суду
Херсонської області
за позовом
Закритого науково-виробничого акціонерного товариства "Електромаш"
до
Українсько-молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична техніка та фармакологія"
про
визнання незаконними дій, визнання недійсним акту приймання-передачі
за участю представників від:
позивача
Мельгаф В.А.
відповідача
Боярчуков М.Г., Симаченко М. Г.
Закрите науково-виробниче акціонерне товариство "Електромаш" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про визнання незаконними дій Українсько-молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш" по складанню акту приймання-передачі від 21.11.07 і передачу нерухомого майна згідно цього акту; визнання недійсним акту приймання-передачі від 21.11.07. Позов мотивований тим, що частка позивача в статутному фонді відповідача-1 складає 99,763%, а тому, відчуженням основних засобів порушені його права.
Рішенням господарського суду Херсонської області 05.02.08 (суддя Гридасов Ю.В.) провадження по справі припинено щодо позовних вимог про визнання незаконним дій відповідача-1, в задоволенні іншої частини позову відмовлено. За результатом апеляційного перегляду справи Запорізький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Яценко О.М., суддів: Кагітіної Л.П., Коробки Н.Д.) 10.06.08 прийняв постанову, якою в позові відмовив повністю з тих підстав, що позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Касаційна скарга мотивована тим, що акт приймання-передачі від 21.11.07 є простою письмовою формою угоди відчуження (продажу) нерухомого майна між УМП ТОВ “Електромаш» та ТОВ “Медична техніка і фармакологія». Вказаний акт, як правочин, не був нотаріально посвідчений та не має всіх істотних умов. Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.07 не надавала право УМП ТОВ “Електромаш» здійснювати відчуження майна з порушенням цивільного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання мирової угоди від 20.11.07, затвердженої господарським судом Дніпропетровської області у справі № 10/523-07 Товариством з обмеженою відповідальністю “Медична техніка і фармакологія» та Українсько-молдавським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю “Електромаш» складений акт приймання-передачі у власність відповідача-2 будівель та споруд бази відпочинку “Електромаш», яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока (район Сонячний), а саме: будинки відпочинку а, б, в, г, д, е, є, ж, з, и, і, ї, к, щ, ю, я, 1а, 1б, 1в, 1г, 1д, 1е, 1є, будинки відпочинку л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, 1ж, 1з, 1и, 1і, 1ї, 1й, 1к, 1л, 1м, 1н, 1о, 1р, 1с, 1т, 1у ,1ф, 1х, 1ч, 1ш, 1щ, 1ю, 1я, 2а, 2б, 2д, 2е, 2є, 2ж, 2з, 2и, 2і, 2ї, 2й, 2к, 2л, 2м, 2н, 2о, 2п, 2р, 2с, 2т, 2у, 2ф, 2х, 2ц, 2ч, ш, 2щ, 2ю, 2я, 3а, 3б, 3в, 3г, 3д, 3е, 3є, 3ж, 3з, 3и, 3і, 3ї; будівля медпункту 2в; будівля ізолятора 2г; будівля гуртожитку 3й, сауна 3к, насосна 3л, будівля адміністративно -побутового корпусу 3м; будівля більярдної 3н, їдальня 3о, пожежні ємкості № 1,2,4,6,7 водонапірні башти №3,5; басейн № 8; спортмайданчик №9.
Вказане майно належало відповідачу-1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія САА № 825516) виданого виконавчим комітетом Затоківської селищної ради 13.10.05.
На підставі цих обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірне майно, яке стало після 20.11.07 власністю відповідача-2, передано позивачем в якості внеску в статутний фонд відповідача-1. Згідно статті 12 Закону України “Про господарські товариства»майно, яке передано товариству учасниками у власність, як вклад до статутного фонду, є власністю товариства. Відповідач-1 не уповноважував позивача як учасника товариства виступати від імені товариства в його інтересах, в тому числі, стосовно відчуження товариством свого майна. А у разі порушення законних прав позивача в частині незаконного розпорядження відповідачем-1 внеску в його статутний фонд, позивач обрав невірний спосіб судового захисту. Акт приймання-передачі не може бути визнаний недійсним, оскільки він не є правочином.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне вказати наступне.
Щодо визнання недійсним акту. Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 ЦК України. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Господарськими судами встановлено, що позивач звернувся з позовом про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна.
Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Оскаржений акт приймання-передачі за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки засвідчує факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною нерухомого майна, і може бути використаний в якості доказу у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.
Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві. Враховуючи, що оскаржений акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні ст. 12 ГПК України, то зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України. За таких обставин, постановлені по справі судові акти в частині відмови у визнанні недійсним акту приймання-передачі від 21.11.07 підлягають скасуванню, а провадження у справі в цій частині -припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.
В решті колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, оскільки позивач обрав невірний спосіб своїх інтересів. Так, фактично він не погоджується із переданням відповідачем-1 у власність відповідача-2 бази відпочинку, виконання мирової угоди від 20.11.07, затвердженої господарським судом Дніпропетровської області у справі № 10/523-07. При цьому, він посилається на те, що це майно є його власністю, оскільки передано відповідачу-1 лише до статутного фонду, а не у власність. Але такі твердження є помилковими, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про власність" об'єктами права власності господарського товариства є, зокрема, грошові та майнові внески його учасників. Зазначена норма вказаного Закону кореспондується з положеннями статті 115 Цивільного кодексу України, статті 85 Господарського кодексу України та статті 12 Закону України "Про господарські товариства", згідно з якими, товариство є власником майна переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу.
Відтак, аналіз правових норм дає підстави для висновку про те, що будь-яке майно, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства. Отже, позивач не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства.
Враховуючи, що мирова угода не була визнана недійсною, і позивач не заявляє такої позовної вимоги, то дії Українсько-молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш" по складанню акту приймання-передачі від 21.11.07 і передачу нерухомого майна згідно цього акту (розпорядження товариством своїм майном) є правомірними, оскільки не доведено протилежного.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі в іншій частині. А тому, судові акти в частині відмови у визнанні недійсним акту приймання-передачі від 21.11.07 підлягають скасуванню, а провадження у справі в цій частині -припиненню, в решті постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Закритого науково-виробничого акціонерного товариства "Електромаш" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області 05.02.08 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 10.06.08 у справі № 14/68-пн-08 скасувати в частині відмови у позові про визнання недійсним акту приймання-передачі від 21.11.07, провадження у справі в цій частині припинити.
В решті постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 10.06.08 у справі № 14/68-пн-08 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко