08 жовтня 2008 р.
№ 05-5-34/6722
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів
Барицької Т.Л.
Шевчук С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на ухвалу
від
господарського суду м. Києва
01.07.2008
у справі
№ 05-5-34/6722
за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства редакції загальноукраїнської громадсько-політичної газети "Столиця"
про
стягнення 10 242,50 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача
Мицько Р.М.;
- відповідача
повідомлений, але не з'явився
Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 07.10.2008 № 02-12/433, розгляд справи № 05-5-34/6722 господарського суду м. Києва здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді: Барицька Т.Л., Шевчук С.Р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2008 № 05-5-34/6722 (суддя Сташків Р.Б.) позовна заява та додані до неї матеріали повернуті Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" без розгляду на підставі п. п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Ухвала суду мотивована тим, що позивачем в порушення п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки у доданому до позовних матеріалів платіжному дорученні № 3181 від 18.06.2008 на перерахування державного мита невірно вказано одержувача (РВДК у Шевченківському р-ні), в той час, як відповідно до листа від 09.02.2007 за вих. № 6.1-08/1189 Головного управління Державного казначейства України у м. Києві одержувачем є УДК у Шевченківському районі м. Києва; також позивачем в порушення п. 10 ст. 63 ГПК України не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки у доданому до позовних матеріалів платіжному дорученні № 3186 від 18.06.2008 на перерахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу невірно вказано одержувача (РВДК у Шевченківському р-ні), тоді, як відповідно до листа Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва № 04-08/745 від 17.04.2007 одержувачем необхідно зазначати УДК у Шевченківському районі.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а тому винесена ухвала підлягає скасуванню.
Відзиви на касаційну скаргу від відповідача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у червні 2008 року звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства редакції загальноукраїнської громадсько-політичної газети "Столиця" про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2008 № 05-5-34/6722 (суддя Сташків Р.Б.) позовна заява та додані до неї матеріали повернуті Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" без розгляду на підставі п. п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у поданих позивачем платіжних доручення на підтвердження сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу невірно зазначено отримувача даних платежів.
Вищий господарський суд України вважає даний висновок необґрунтованим та таким, що в будь-якому випадку не давав суду підстав для повернення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 57 ГПК до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. п. 4, 10 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Проте, визнавши відсутніми належні докази сплати державного мита в установленому порядку, місцевий господарський суд не врахував, що при вирішенні питання щодо дотримання скаржником вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України юридичне значення має факт зарахування державного мита до державного бюджету.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, а саме з платіжного доручення № 3181 від 18.06.2008 про зарахування державного мита до державного бюджету свідчить напис кредитної установи, скріплений першим і другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення, як того вимагає пункт 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15.
За наявності сумнівів у надходженні та зарахуванні державного мита до державного бюджету України місцевий господарський суд не позбавлений був права, прийнявши позов до провадження, на підставі ст. 38 ГПК України витребувати у позивача додаткові докази такого зарахування, зокрема, відповідне підтвердження територіального органу державного казначейства, якому мито перераховано.
Незважаючи на викладене, та на те, що факт надходження державного мита до державного бюджету підтверджувався доданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 3181 від 18.06.2008, а сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підтверджується платіжним дорученням № 3186 від 18.06.2008, господарським судом міста Києва повернуто позовну заяву без розгляду, чим порушено приписи п. п. 4, 10 ст. 63 ГПК України.
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа -направленню на розгляд до місцевого господарського суду для вирішення справи по суті.
Керуючись статтями 1117, 1119 -11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.
Скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 01.07.2008 № 05-5-34/6722.
Справу № 05-5-34/6722 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.Р. ШЕВЧУК