Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" жовтня 2008 р. Справа № 47/252-08
вх. № 6054/5-47
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Заіменко Д. В. за довіреністю від 11.03.2008р. відповідача - Портік В.О. за довіреністю №1 від 20.08.2008р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон", м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Владіс", м. Харків
про стягнення 173278,53 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 155072,00грн., 3% річних у розмірі 1544,55грн., інфляційних у розмірі 4296,57грн., пені у розмірі 12356,41грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору №2502/Я від 25.02.2008р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 1732,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Позивач надав через канцелярію господарського суду 15.09.2008р. клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.
Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивач надав через канцелярію господарського суду 15.09.2008р. заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 155072,00грн., 3% річних у розмірі 2041,64грн., інфляційних у розмірі 4296,58грн., пені у розмірі 16289,85грн.,
Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Представник відповідача у судовому засіданні визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того позивач надав через канцелярію господарського суду 06.10.2008р. докази часткової сплати заборгованості, а саме копію платіжного доручення №547 від 17.09.2008р.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №2502/Я від 25.02.2008р. Відповідно до умов даного договору, постачальник (яким виступає ТОВ "Дніпробетон") зобов'язався поставити Покупцеві товар (бетон) за ціною, шо діє на дату поставки товару, а покупець у свою чергу зобов'язався прийняти й оплатити даний товар.
Згідно п. 6.1. договору поставки загальна сума договору становить фактичну суму всіх видаткових накладних на поставлений товар.
Відповідно до п. 7.1 договору покупець зобов'язаний оплатити товар у розмірі 100 % передплати. У випадку поставки товару постачальником без виконання умов по попередній оплаті, покупець зобов'язується здійснювати 100% оплату за фактично поставлену партію товару протягом 7 банківських днів з останнього дня тижневої поставки. Останнім днем тижневої поставки є неділя.
Свої зобов'язання по поставці товару ТОВ «Дніпробетон» виконало в повному обсязі, однак ТОВ «Владі» свої зобов'язання по оплаті в повному обсязі не виконало, внаслідок чого станом на 10 квітня 2008 року перед ТОВ «Днепробетон» утворилася заборгованість у розмірі 235 072,00грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме: видатковою накладною ДН-0010545 від 18.03.2008р. на суму 78400,00грн., видатковою накладною ДН-0010653 від 20.03.2008р. на суму 65450,00грн., видатковою накладною ДН-0010879 від 08.04.2008р. на суму 25 200,00грн., видатковою накладною ДН-0010880 від 10.04.2008р. на суму 15 400, 00грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.
Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача 12 травня 2008року (вих. № 41/р) вимогу щодо виконання зобов'язань по сплаті грошових коштів за договором № 2502/Я від 25.02.2008року.
Відповідь на претензію ТОВ "Дніпробетон" не отримало, проте 19 травня 2008р. 06.06.2008р та 09.06.2008р. ТОВ фірма "Владіс" здійснено останні платежі в сумі 25000 гривень, 30 000 гривень та 25 000 гривень відповідно, внаслідок чого сума боргу зменшилася, та станом на 18 липня 2008 року складає: 155 072,00грн.
Позивач надав через канцелярію господарського суду 06.10.2008р. докази часткової сплати заборгованості, а саме копію платіжного доручення №547 від 17.09.2008р., що надає суду підстави згідно п. 1.1. ст. 80 ГПК України припинити провадження по справі в цій частині, а саме у сумі 22000,00грн.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 133072,00 грн.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 13.1 договору № 2502/Я від 25.02.2008р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від суми нездійсненого плптежу за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 16289,85грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 4296,58грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 2041,64грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», що становить 1557,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 103,39гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю фірма "Владіс" (61100, м. Харків, пр-т. 50 річчя СРСР, буд. 20, кв. 13, р/р 26001031435 філії №2 Банку "Граніт", МФО 351630, код ЄДРПОУ 23753943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" (49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4, р/р 26006890230100 в ДОД АППБ "Аваль", м. Дніпропетровська, МФО 305653, код ЄДРПОУ 20239861) основної заборгованості у розмірі 133072,00грн., 3% річних у розмірі 2041,64грн., інфляційних у розмірі 4296,58грн., пені у розмірі 16289,85грн., держмита у розмірі 1557,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судово процесу у розмірі 103,39грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті частини позову у сумі 22000,00грн. припинити провадження по справі.
Рішення підписано 06.10.2008р.
Суддя