08 жовтня 2008 р.
№ 20/71
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів
Барицької Т.Л.
Шевчук С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж
на рішення
від
та на постанову
від
господарського суду Донецької області
14.05.2008
Донецького апеляційного господарського суду
23.06.2008
у справі
№ 20/71
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнес"
про
стягнення 1 544,44 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача
повідомлений, але не з'явився;
- відповідача
повідомлений, але не з'явився
Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 07.10.2008 № 02-12/433, розгляд справи № 20/71 господарського суду Донецької області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді: Барицька Т.Л., Шевчук С.Р.
У березні 2008 року до господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, (далі -позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнес" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 1 544,44 грн., з яких 1 419,53 грн. -сума заборгованості за активну електроенергію, 7,93 грн. -сума заборгованості за реактивну електроенергію, 102,78 грн. -інфляційних втрат, 14,20 грн. -сума 3% річних.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2008 у справі № 20/71 (суддя Донець О.Є.), залишеного без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2008 (колегія суддів у складі: Стойка О.В. -головуючий суддя, судді Діброва Г.І., Шевкова Т.А.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2008 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2008 у справі № 20/71 і прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у призначене судове засідання не з'явилися.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що судові рішення є такими, що не відповідають даним вимогам, враховуючи таке.
Судами попередніх судових інстанцій встановлено:
- між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 5078 від 02.12.2004, за умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а відповідач - своєчасно проводити оплату використаної електричної енергії;
- зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту електроенергію, здійснюючи розрахунок на підставі кількості спожитої електроенергії по тарифах, які діяли на момент надання показників електролічильника, а саме: за період з 16.06.2005 по 15.07.2005 у сумі 1 175,28 грн. та з 16.07.2005 по 15.08.2005 у сумі 300,72 грн.; проте, будь-який розрахунок спірної суми в позовній заяві відсутній, впродовж розгляду справи в суді першої інстанції такого розрахунку за підписом уповноваженої особи позивачем надано не було;
- ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2008 позивача було зобов'язано надати детальний розрахунок суми позовних вимог за підписом уповноваженої особи, однак, зазначеного документу позивач суду не надав;
- в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він здійснював постачання електричної енергії на об'єкт відповідача, що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 82 відповідно до умов договору; відповідачу була нарахована спірна сума та виставлені відповідні рахунки на оплату; свої зобов'язання по оплаті електричної енергії відповідач не виконав, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами;
- пунктами 2.2.3, 2.2.4 договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" та № 6 "Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії", за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача - згідно з додатком № 10 та (або) № 10а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії";
- пунктом 2 додатку № 5 до договору встановлено, що Споживач здійснює оплату в залежності від обсягу місячного споживання;
- умовами пункту 7.5 договору передбачено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 6 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюється акт про використану електричну енергію за підписом уповноваженої особи Споживача та завірений печаткою, акт результатів замірів електричної потужності; за наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку;
- пунктом 6 додатку № 5 встановлено, що розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється на підставі акта, який складається представниками електропостачальної організації і споживача;
- позивач в обґрунтування постачання електричної енергії відповідачу посилається на акт контрольного огляду розрахункових електролічильників № 178396 від 18.07.2006, однак, даний акт не був прийнятий судами першої та апеляційної інстанцій в якості доказу постачання електричної енергії відповідачу до уваги, оскільки складений в односторонньому порядку та підписаний однією стороною -представником Постачальника електричної енергії, що не узгоджується з приписами договору та Правилами користування електричною енергією;
- оскільки, умовами договору передбачено, що розрахунки за поставлену електричну енергію здійснюються на підставі складених сторонами актів про використану електричну енергію, а відповідних актів позивачем суду не надано, апеляційний господарський суд погодився із зробленим господарським судом першої інстанції висновком, що позивачем не надано належних доказів про фактичний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії;
- таким чином, суди попередніх судових інстанцій прийшли до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за активну електроенергію задоволенню не підлягають;
- також суди відмовили у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з відмовою у задоволенні основної вимоги.
Вищий господарський суд України не погоджується із зробленими судами попередніх судових інстанцій висновками, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, умовами договору передбачено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 6 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюється акт про використану електричну енергію за підписом уповноваженої особи Споживача та завірений печаткою. Тобто, обов'язок по складанню зазначеного акту покладено саме на відповідача - Споживача електричної енергії.
В той же час, з посиланням на пункт 6 додатку № 5, відповідно до якого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється на підставі акта, який складається представниками електропостачальної організації і споживача, місцевий господарський суд встановив, що єдиним доказом, поданим позивачем на підтвердження постачання електричної енергії відповідачу за спірний період, є акт контрольного огляду розрахункових електролічильників № 178396 від 18.07.2006. Однак, дослідивши даний доказ, місцевий господарський суд прийшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що даний акт не може бути прийнятий як належний доказ в обґрунтування заявлених позовних вимог, оскільки складений в односторонньому порядку та підписаний однією стороною -представником Постачальника електричної енергії (позивачем), що не узгоджується з приписами договору та Правилами користування електричною енергією.
Колегія суддів вважає даний висновок судів попередніх судових інстанцій помилковим та таким, що не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх доказів, наявних в матеріалах в їх сукупності.
Судами першої та апеляційної інстанцій не враховані погоджені договірними сторонами умови, закріплені в додатку № 6 до договору № 5078 від 02.12.2004, які встановлюють порядок зняття показників електролічильників та покладають обов'язок на одну із договірних сторін -Споживача здійснювати їх знімання та доводити їх значення до Постачальника електричної енергії. Також судами не досліджувався пункт 16 додатку № 5 та пункт 3 додатку № 6 до договору № 5078 від 02.12.2004, які встановлюють порядок визначення обсягу спожитої електричної енергії у разі неможливості отримання Постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин).
При цьому, судами не було досліджено та не надано відповідної правової оцінки документам, поданим позивачем на підтвердження вчинення з його боку всіх необхідних та достатніх дій, спрямованих на спонукання іншої договірної сторони виконати свої договірні зобов'язання по сплаті отриманої електричної енергії, як-то: складання акту контрольного огляду розрахункових електролічильників № 178396 від 18.07.2006, виставлення рахунків за спірний період відповідачу, звернення з відповідною вимогою перерахувати суму боргу, складення акту звірки взаємних розрахунків (а.с. 16-19, 34). При цьому, суди не досліджували питання того, які зустрічні дії були вчинені відповідачем, зокрема, чи заперечував відповідач проти зазначених в акті № 178396 від 18.07.2006 даних показників лічильника (надав акт про використану електричну енергію за спірний період за підписом уповноваженої особи відповідача та завірений печаткою), чи заперечував проти інформації, зазначеній в акті звірки взаєморозрахунків.
У будь-якому випадку, обов'язок по складанню та доведенню до Постачальника електричної енергії (позивача) інформації про фактичний обсяг спожитої Споживачем( відповідачем) електричної енергії покладено умовами договору саме на Споживача, а відтак, виходячи із викладеного, саме відповідач відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України повинен надати докази складення відповідного акту на визначення фактичного обсягу спожитої ним електричної енергії.
Отже, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.
Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2008 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2008 у справі № 20/71.
Справу № 20/71 направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.Р. ШЕВЧУК