15 жовтня 2008 р.
№ 13/39пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Дунаєвської Н.Г.,
суддів
Михайлюка М.В.,
Мележик Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний завод"
на постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 12.06.2008 р.
у справі
№ 13/39пд господарського суду Луганської області
за позовом
ВАТ "Єнакіївський металургійний завод"
до
Лутугінського державного науково-виробничого валкового комбінату
про
визнання заяви недійсною,
за участю представників сторін:
позивача
не з'явились,
відповідача
Редькіна Д.В.,
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.05.2008 р. у справі № 13/39 пд (суддя: Яресько Б.В.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 12.06.2008 р. (судді: Єжова С.С., Журавльова Л.І., Семендяєва І.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановили господарські суди, 28.01.2004 р. сторони уклали договір купівлі-продажу №27/2400142, строк дії якого встановлений до 31.12.2004 р. У п. 11.1 договору визначено, що по узгодженню сторін строк дії договору може бути продовженим.
Однак, позивач не надав суду доказів на підтвердження продовження дії договору на 2005 р. відповідно до п.11.1 договору, що є підставою вважати, що даний договір закінчив свою дію 31.12.2004 року.
Даний факт встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 20.08.2007 р. у справі №39/205, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2007 р., і відповідно до приписів ст.35 ГПК України даний факт не підлягає доказуванню.
Даний факт був визнаний позивачем у відповіді на претензію відповідача №73/5-1130 від 22.03.2005 року.
Правовідносини сторін виникли на підставі договірних листів (а.с.46-48), які є заявками на виготовлення і поставку відповідачем позивачу валків чавунних з гарантією оплати та залізничної квитанції №51386629 від 29.01.2005 р., за якою відповідач поставив позивачу валки чавунні.
31.01.2005 р. відповідач направив позивачу платіжну вимогу-доручення №43 на оплату поставлених валків чавунних по залізничній квитанції №51386629 від 29.01.2005, вказавши недіючий на той період договір.
Але, враховуючи, що даний договір на той момент закінчив свою дію, відповідач не мав правових підстав здійснювати поставку по вищевказаній залізничній квитанції на виконання даного договору.
Таким чином, поставка 29.01.2005 р. валків на суму 381259 грн. 20 коп. здійснювалась не за договором від 28.01.2004 №2400142.
З урахуванням того, що платежі, які здійснив позивач 13.01.2005 р. та 26.01.2005 р. здійснені згідно договору від 28.01.2004 р., відсутні підстави вважати, що ним були оплачені валки, поставлені відповідачем 29.01.2005 р.
На підставі викладеного, господарські суди дійшли висновку, що позивач не надав суду належних доказів оплати ним саме платіжної вимоги-доручення №43 від 31.01.2005 р. на суму 381259,20 грн. і відповідно правочин, яким зазначені грошові вимоги були погашені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог є правомірним відповідно до приписів ст.601 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Відтак, підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду відсутні, оскільки вона є законною та обґрунтованою.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони спростовуються вищенаведеним. Крім того, відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 12.06.2008 р. у справі № 13/39пд залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
Судді : М. Михайлюк
Н. Мележик