09 жовтня 2008 р.
№ 35/4
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Ходаківська І.П.
судді
Данилова Т.Б., Муравйов О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008р.
у справі
господарського суду
№ 35/4
міста Києва
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Інтер-Континент"
до
державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
про
та за зустрічним позовом
до
про
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -
стягнення 109 485,50грн.
державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Інтер-Континент"
визнання договорів недійсними
Бегунова О.О. дов. № 1 від 08.01.2008
Лішунова Н.В. дов. № ЦХП-18/94 від 14.01.2008
Розпорядженням № 02-12.2/431 від 08.10.2008р. у зв'язку з відрядженням судді Першикова Є.В. та виходом судді Ходаківської І.П. з відпустки змінено склад колегії суддів у справі №35/4 призначеної до розгляду у складі - головуючий суддя -Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя -Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В.
У грудні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Інтер-Континент" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про стягнення боргу, пені та річних відсотків в сумі 109485,50 грн.
Позовні вимоги були вмотивовані невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті за аудиторські послуги по чотирьох Договорах від 26.10.2006.
У січні 2008 року Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" заявило у справі зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Інтер-Континент" з вимогою визнати укладені договори на здійснення аудиторських послуг недійсними через порушення порядку їх укладання, оскільки договори на суму понад 30 тис. грн. вимагають дотримання тендерної процедури укладання договорів, чого здійснено не було.
Рішенням господарського суду м. Києва від 31.03.2008 ( суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 ( головуючий суддя Капацин Н.В., судді Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.) первісний позов задоволено в повному обсязі : стягнуто з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Інтер-Континент" 28800,00 грн. заборгованості за договором № 26/10-1, 28800,00 грн. заборгованості за договором №26/10-2, 12000,00грн. заборгованості за договором №26/10-3,28800,00 грн. заборгованості за договором №26/10-4, 8311,43 грн. пені, 2774,07 грн. 3% річних, 1094,86 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено, оскільки відповідачем за зустрічним позовом були виконані саме роботи по здійсненню аудиторської перевірки, що у відповідності із Законом України "про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" не потребує проведення тендерної процедури.
Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на невірне визначення судами укладених договорів як договорів про надання послуг (договорів підряду), в той час як сторонами укладено договори про надання послуг згідно із Класифікатором ДК 016-97. Також заявник вказує на штучне подрібнення єдиного договору на загальну суму 98000,грн., яка в цілому вимагає проведення тендерної процедури, а оскільки таку процедуру вибору виконавця не було дотримано, то укладені без дотримання тендеру договори повинні бути визнані недійсними.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що 26 жовтня 2006 року сторонами було укладено чотири договори:
-відповідно до умов договору №26/10-1 відповідач за первісним позовом доручив, а позивач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання здійснити аудиторську перевірку податкової звітності з податку на додану вартість відповідача за первісним позовом відповідно до вимог чинного законодавства;
-відповідно до умов договору №26/10-2 відповідач за первісним позовом доручив, а позивач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання здійснити аудиторську перевірку податкової звітності з податку на прибуток відповідача за первісним позовом відповідно до вимог чинного законодавства;
-відповідно до умов договору №26/10-3 відповідач за первісним позовом доручив, а позивач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання здійснити аналіз зовнішньо - економічних договорів відповідача відповідно до вимог чинного законодавства;
-відповідно до умов договору №26/10-4 відповідач за первісним позовом доручив, а позивач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання здійснити вибіркову перевірку ведення претензійно-позовної роботи відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України та вплив на бухгалтерський та податковий облік.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Інтер-Континент" було здійснено аудиторську перевірку податкової звітності з податку на додану вартість відповідача, аудиторську перевірку податкової звітності з податку на прибуток відповідача, аналіз зовнішньо - економічних договорів відповідача, вибіркову перевірку ведення претензійно-позовної роботи відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України та вплив на бухгалтерський та податковий облік, про що позивачем за первісним позовом було складено Аудиторський звіт про достовірність податкової звітності Державного підприємства «Укрзалізничпостач».
Відповідно до п. 3.4 Договорів виконавець складає та передає замовнику для підписання акт здачі -приймання виконаних робіт (послуг) та аудиторський звіт. У разі ненадходження від замовника підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) або письмових зауважень до нього протягом двох днів роботи за Договором вважаються прийнятими у обсязі, вказаному у акті.
Відповідно до п. 3.4 Договорів виконавець акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №№12/07 від 15.12.2006р., 12/05 від 15.12.2006р., 12/06 від 15.12.2006р., 12/04 від 15.12.2006р. двічі передавав відповідачу за первісним позовом разом з Аудиторським звітом про достовірність податкової звітності ДП «Укрзалізничпостач».
Таким чином, позивачем за первісним позовом належним чином та в повному обсязі виконано договірні зобов'язання.
Відповідно до п.2.3 Договорів замовник перераховує виконавцю винагороду у розмірі 100% вартості робіт (послуг) за цими договорами протягом 2-х банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг).
Судами встановлено, що ДП "Укрзалізничпостач" вказані акти не підписав, обґрунтованої відмови від прийняття виконаних робіт не надав, аудиторський звіт та акти не повернув, виконані позивачем за первісним позовом за договорами роботи не сплатив.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми боргу за договорами №№26/10-1, №26/10-2, №26/10-3, №26/10-4 у розмірі 98400,00 грн. стягнуто обґрунтовано.
Відповідно до п.6.4 договорів №№26/10-1, №26/10-2, №26/10-3, №26/10-4 у разі несвоєчасної оплати вартості робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% за кожний прострочений день. Сума пені становить 8311,43 грн. і стягнута з відповідача за первісним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем за первісним позовом нараховано 3% річних в сумі 2774,07 грн., які також стягнуто з відповідача за первісним позовом.
Відмовляючи Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" у задоволенні зустрічного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Інтер-Континент" з вимогою визнати укладені договори на здійснення аудиторських послуг недійсними через порушення порядку їх укладання, оскільки договори на суму понад 30 тис. грн. вимагають дотримання тендерної процедури укладання договорів, суди послались на Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти."
Редакція статті 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", чинна на день укладання спірних Договорів, встановлювала, що тендерна процедура застосовується до всіх закупівель, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару ( товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робіт -300 тисяч гривень.
Помилкове застосування судами попередніх інстанцій редакції Закону від 01.12.2006, згідно з якою застосовується цей Закон у разі, якщо вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 50 тисяч гривень, а для робіт -400 тисяч гривень , - не є підставою для скасування попередніх судових рішень, оскільки сума кожного договору менша 30 тис. гривень або 50 тисяч гривень, а штучне роздроблення єдиного предмету договору визнано судами попередніх інстанцій недоведеним.
Посилання Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" в касаційній скарзі на те, що укладення між сторонами спірних договорів є штучним роздробленням єдиного предмету договору (закупівлі) -здійснення аудиторських послуг, з метою уникнення проведення процедури на закупівлю послуг у відповідності до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти » відхилено судами як недоведене.
Таким чином, при укладенні спірних господарських договорів положення Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти » не повинні застосовуватись, а тому недодержання його вимог не тягне за собою визнання спірних договорів недійсними, а отже суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є необгрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин та враховуючи, що господарськими судами досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008р. у справі № 35/4 господарського суду м. Києва залишити без змін.
Головуючий І. Ходаківська
Судді Т. Данилова
О. Муравйов