07 жовтня 2008 р.
№ 24/4
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Разводової С.С.,
Самусенко С.С. -доповідача,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ "Юридична фірма "П.К.С."
на рішення
господарського суду міста Києва від 10 квітня 2008 року
у справі
№ 24/4
господарського суду
міста Києва
за позовом
ЗАТ "СТО "Добробут"
до
ТОВ "Юридична фірма "П.К.С."
про
стягнення 14 908 грн. 26 коп.
за участю представників сторін
від позивача -Чунжин В.С.
від відповідача -Дугіль О.Ю.
ЗАТ "СТО "Добробут" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." про стягнення заборгованості за послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля в сумі 13 900 грн. 50 коп., 215 грн. 43 коп. 3% річних, 792 грн. 33 коп. збитків від інфляції.
В обґрунтування позовних вимог ЗАТ "СТО "Добробут", посилаючись на ст.ст. 509 526, 530, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, зазначає про часткову несплату ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." заборгованості за надані ЗАТ "СТО "Добробут" послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі № 24/4 (суддя Смілянець В.В.) позовні вимоги задоволено повністю.
У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі № 24/4 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, зазначаючи про порушення та неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом неналежним чином повідомлено ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." про розгляд даної справи всупереч ст. 63 ГПК України, рішення прийнято за неналежними доказами у справі всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України, а також невірно застосовано норму ст. 560 ЦК України.
Вищим господарським судом України ухвалою від 12.09.2008 у справі №24/4 порушено касаційне провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до встановлених обставин та досліджених матеріалів справи господарським судом першої інстанції у травні 2006 року ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." звернулось до ЗАТ "СТО "Добробут" з проханням здійснити ремонт автомобіля Opel Omega (державний номер 80096 КІ).
Перелік необхідних робіт узгоджено з представниками TOB "Юридична фірма "П.К.С." та одночасно складено калькуляцію цін, згідно якої загальна вартість робіт дорівнювала 52 165 грн. 53 коп., та на підставі чого ЗАТ "СТО "Добробут" був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000532, який 23.05.2006 направлено TOB "Юридична фірма "П.К.С." для оплати.
Судом враховано, що відповідно до п.13.1 Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів розмір завданих збитків при пошкодженні транспортного засобу внаслідок настання страхових випадків визначається страховиком, при цьому, для визначення розміру збитків складається акт огляду та авто товарознавча експертиза.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що згідно актів огляду, складених ЗАТ "Благо -страхова компанія", загальна сума збитків, заподіяних у зв'язку з пошкодженням автомобілю Opel Omega (державний номер 80096 КІ) становить 38 872 грн. 53 коп., яка була перерахована ЗАТ "Благо -страхова компанія" ЗАТ "СТО "Добробут".
Як встановлено місцевим господарським судом, ЗАТ "Благо -страхова компанія" не погоджувало розмір, на який проведено роботи, про що свідчить факт не підписання ЗАТ "Благо -страхова компанія" акту виконаних робіт.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що в даному випадку гарантійний лист від 25.05.2007 № 51 не може вважатися гарантією в сенсі ст.560 ЦК України.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що автомобіль був виданий з ремонту представникові TOB "Юридична фірма "П.К.С" за актом приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.2006 до замовлення-наряду №РН-0000449. Претензій щодо вартості та якості встановлених запчастин і матеріалів та виконаних робіт від замовника не поступало, про що свідчить його підпис на замовленні-наряді № РН-0000449 від 25.05.2006.
ЗАТ "СТО "Добробут" отримало 15 000 грн. та 23 265 грн. 03 коп. платіжними дорученнями від 25.05.2006 та 16.06.2006, які надійшли від ЗАТ "Благо - страхова компанія".
Судом встановлено, що заборгованість становить 13 900 грн. 50 коп.
Як визначено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено місцевим господарським судом, станом на 01.12.2006 збитки від інфляції у даному випадку склали 792 грн. 33 коп., 3% річних від простроченої суми -215 грн. 43 коп.
Згідно ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи встановлені судом обставини у даній справі, місцевий господарський суд дійшов, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ЗАТ "СТО "Добробут".
Відповідно до ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідач зобов'язаний провести розрахунок безпосередньо з позивачем, який виконав свої зобов'язання по ремонту автомобіля.
У страховика згідно Закону України "Про страхування" виникає зобов'язання виплатити страхове відшкодування страхувальнику у встановленому законом порядку.
Доводи касаційної скарги ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до матеріалів справи ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлено судом першої інстанції вчасно та за наявною в матеріалах справи адресою згідно довідки з ЄДРПОУ від 21.02.2008.
Враховуючи встановлені господарським судом першої інстанції обставини у даній справі, оскільки доводи касаційної скарги ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, колегія суддів Вищого господарського суду України залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі № 24/4 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: С. Разводова
С. Самусенко