08 жовтня 2008 р.
№ 15/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області
на рішення
господарського суду Закарпатської області від 25.06.2008 року
у справі
№15/15 господарського суду Закарпатської області
за позовом
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області
до
Військової частини 2142
треті особи
1) ДП “Служба міжнародних автомобільних перевезень»
2) Виноградівська митниця
про
зобов'язання укласти договори оренди державного майна,
за участю представників сторін від:
позивача:
не з'явились
відповідача:
Пітков І.Л. -за довіреністю від 23.09.2008р.
третіх осіб:
Не з'явились
Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 07.10.2008р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Уліцький А.М.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.06.2008р. (суддя Ващиліна Н.М.) в позові відмовлено повністю.
В касаційній скарзі РВ ФДМУ по Закарпатській області просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.06.2008 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст.4, 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача укласти з ним договори оренди приміщень, які фактично ним використовуються, мотивуючи свою позицію тим, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, є орендодавцями майна, що перебуває у державній власності.
Судами встановлено, що Військова частина 2142 займає вбудовані приміщення на першому поверсі будівлі, яка знаходиться на балансі Державного підприємства “Служби міжнародних автомобільних перевезень» в с. Дяково, КПП «Дяково» площею 167,5 м2 та вбудовані приміщення будівель, що знаходяться на балансі Виноградівської митниці в с. Астей Берегівського району, вул. Прикордонна, б/н площею 92,7 м2, в с. Косонь Берегівського району, вул. Барабаш, б/н площею 28,8 м2, в с. Горонглаб Берегівського району, вул. Прикордонна, б/н площею 29,4 м2, в смт. Вилок Виноградівського району, вул. Раковці, б/н площею 51,4 м2, в смт. Солотвино Тячівського району, вул. Сігетська, 88 площею 68 м2.
У вказаних приміщеннях відповідач (Мукачівський прикордонний загін) відповідно до Закону України “Про Державну прикордонну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року № 100 здійснює прикордонний контроль пасажирів, транспортних засобів, вантажу та інших товарів, які переміщуються через державний кордон.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні позову, оскільки відсутні правові підстави для зобов'язання орендаря укласти договір оренди нежитлового приміщення з позивачем, з огляду на таке.
Як вбачається з приписів ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом (частини 1, 2 ст.649 ЦК України).
Укладення господарських договорів за рішенням суду також регулюється ст.187 ГК України, відповідно до якої судом розглядаються спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Відповідно до ст.179 ГК України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо зокрема існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Виходячи з обґрунтування позовних вимог, позивач вважає, що обов'язок відповідача укласти з ним договір виникає з того, що він є орендодавцем державного майна і це майно фактично використовується відповідачем. Колегія суддів з цим не погоджується і відзначає, що, враховуючи приписи діючого законодавства, на відповідача не покладено обов'язок за будь-яких обставин укласти з позивачем договір оренди державного нерухомого майна, виходячи виключно з того, що позивач є орендодавцем державного майна і, займані відповідачем приміщення є об'єктами оренди.
За таких обставин, переглянуте у справі рішення місцевого господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Рішення господарського суду Закарпатської області від 25.06.2008 року у справі №15/15 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький