"23" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/47231/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Лиски Т.О., Мойсюка М.І., Штульман І.В.,
Розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Командитного товариства "Гермес" до першого заступника начальника Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою першого заступника начальника Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2011 року,-
У травні 2011 року Командитне товариство "Гермес" звернулося з позовом до першого заступника начальника Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково.
Оскаржуваною ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2011 року, відповідачу повернуто апеляційну скаргу в зв'язку з пропуском строку на оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.
Повертаючи відповідачу апеляційну скаргу апеляційний суд виходив з того, що така подана з пропуском строку, заяви про його поновлення не подано.
Проте до такого висновку суд дійшов в порушення норм процесуального права виходячи з наступного.
У відповідності з частиною 2 пунктом 8 Конституції України основними завданнями судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (чинної у період спірних правовідносин) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
За змістом пункту 2 частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Як убачається з матеріалів справи, рішення суд першої інстанції ухвалив в порядку скороченого провадження 3 червня 2011 року, яке скаржник отримав 10 червня 2011 року.
У відповідності з частиною 1 і 9 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції починався 11 червня 2011 року, а закінчувався 20 червня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та поштового повідомлення, апеляційна скарга відповідачем здана на пошту 20 червня 2011 року, тобто у встановлений законом строк.
За таких обставин, висновки апеляційного суду щодо пропуску відповідачем строку на оскарження, не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та законі. Тому оскаржувану ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною і обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження апеляційного розгляду.
За приписами частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.
Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну скаргу першого заступника начальника Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2011 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.