"23" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/10660/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Лиски Т.О., Мойсюка М.І., Штульман І.В.,
Розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року,-
У січні 2008 року позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про перерахунок пенсії.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково.
Оскаржуваною ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без розгляду з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про залишення скарги без задоволення з таких підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду апеляційний суд виходив з того, що така подана з пропуском встановленого законом строку, а заяви про його поновлення не подано.
У відповідності з частиною 2 пунктом 8 Конституції України основними завданнями судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами частин 3 і 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (чинної у період спірних правовідносин) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, розгляд її відбувся у відсутності представника відповідача в порядку письмового провадження, постанову суд першої інстанції ухвалив 6 березня 2009 року.
У відповідності з частиною 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, враховуючи посилання в рішенні суду першої інстанції на статтю 160 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку на оскарження починався 12 березня 2009 року і закінчувався 21 березня цього ж року (у даній справі апеляційна скарга подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження -частина 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу відповідач подав 12 червня 2009 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку, заяви про поновлення строку не подав.
За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку, що апеляційна скарга подана з пропуском строку.
Доводи відповідача про те, що строк на оскарження слід рахувати з часу отримання копії судового рішення є безпідставними, оскільки закон не пов'язує перебіг строку із зазначеними обставинами. Такі можуть слугувати як обґрунтування поновлення строку на оскарження.
Висновки апеляційного суду відповідають дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Мойсюк