"15" лютого 2012 р. м. Київ К-4811/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Карася О.В.
Ланченко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2007
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2008
у справі № А 36/266-07
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
до 1. Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 14.05.2007 р.,
2. Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області
про визнання неправомірною перевірки, незаконними дії, недійсними рішення, -
Позивач подав позов з вимогами: визнати неправомірною перевірку, проведену службовими особами ДПА Дніпропетровської області Денисенком С.В. та Гуденком П.П. на підставі направлень від 01.02.2007 № 0839 та № 0840, 13.02.2007 о 17.00 год. за адресою: АДРЕСА_1; визнати незаконними дії службових осіб ДПА у Дніпропетровській області Денисенка С.В. та Гуденка П.П, які при проведенні перевірки 13.02.2007 о 17.00 год. перевищили службові повноваження та провели оперативно-розшуковий захід -контрольну закупку товару та особистий огляд найманого працівника; визнати недійсним рішення начальника Новомосковської ОДПІ Чобанян М.Ю. від 02.03.2007 № 0000922330/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 8430,00 грн.; визнати недійсним рішення начальника Новомосковської ОЖПІ Чобанян М.Ю. від 02.03.2007 № 0000932330/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 120,00 грн.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2008, позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.03.2007 №0000922330/0 та № 0000932330/0. В решті позову відмовлено.
Новомосковська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, повністю скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ДПА у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у позові.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
ДПА у Дніпропетровській області проведена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено акт від 13.02.2007 № 001524, яким зафіксовано порушення позивачем вимог:
п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у проведенні позивачем розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та невидачі особі, яка отримала товар, розрахункового документу на повну суму покупки;
п. 13 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у допущенні позивачем невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті;
ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яке полягало у здійсненні торговельної діяльності без придбання патенту.
На підставі акту перевірки Новомосковською ОДПІ прийнято рішення від 02.03.2007 № 0000922330/0 про застосування до позивача на підставі п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8430,50 грн. та від 02.03.2007 №0000932330/0 про застосування до позивача на підставі ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 120,00 грн.
Частково задовольняючи позов та визнаючи недійсними вказані рішення податкового органу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порядок проведення планових та позапланових перевірок визначено ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Перевірку позивача здійснено без відповідного рішення керівника податкового органу, яке оформлюється наказом, та в порядку, не встановленому чинним законодавством.
Суд касаційної інстанції не може погодитися з позицією судів про необхідність визнання недійсними спірних рішень з наведених вище визначених судами попередніх інстанцій підстав, оскільки суб'єкт господарювання, який допустив порушення вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, має бути притягнутий до встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинні на час виникнення спірних відносин) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.
Контролюючі функції податкових органів реалізуються останніми, в тому числі і шляхом проведення перевірок суб'єктів господарювання.
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок визначаються ст. 111 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні».
Статтею 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки.
Разом з тим, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 112 цього Закону визначено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як вбачається зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, перевірка фактична була проведена, про що складено відповідний акт та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій.
Тому, недотримання податковим органом певних вимог законодавства при проведенні перевірки само по собі не є безумовною підставою для визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 не наводила судам попередніх інстанцій доводів та доказів, які б спростовували факт проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та невидачі особі, яка отримала товар, розрахункового документу на повну суму покупки, факт допущення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а також факт здійснення торговельної діяльності без придбання патенту.
Певні процедурні недоліки проведення перевірок, без спростування факту вчинення порушення суб'єктом господарювання, самі по собі не є такими, що звільняють останнього від відповідальності за вчинені ним порушення правил торгівлі.
Оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій є помилковими тільки у частині, що стосується рішень податкового орану про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд касаційної інстанції вважає за правильне змінити оскаржені судові рішення шляхом відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2008 змінити, виклавши резолютивну частину постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2007 у такій редакції:
«У задоволенні позову відмовити повністю».
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної постанови, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді О.В. Карась
Л.В. Ланченко