20 лютого 2012 року м. Київ К-11325/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода»
на постанову Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2008
у справі №7/144-145/2007
за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода»
до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2008, у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Ужгороді від 11.12.2006 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань №0011612341/0 по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 5933,97 грн. та №0011582341/0 по збору за геологорозвідувальні роботи на суму 1746,61 грн. відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення, з підстав порушення норм матеріального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.12.2006 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0011612341/0, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20% в сумі 5933,97 грн. за затримку на 39 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 29669,87 грн., та №0011582341/0, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20% в сумі 1746,61 грн. за затримку на 38 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 8799,04 грн.
За наслідками апеляційного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.
Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, платнику загрожує нарахування прогресуючого штрафу відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в залежності від кількості днів затримки.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, правильно виходили з того, що факт несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та зі збору за геологорозвідувальні роботи знайшов своє підтвердження та не заперечується позивачем, що є підставою для нарахування штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Наявність заборгованості держбюджету перед позивачем по різниці в тарифах в оплаті послуг з водопостачання та водовідведення не спростовує факту несвоєчасної сплати ним самостійно узгодженого податкового зобов'язання, а тому правильно відхилено судами.
Не містить закон і заборони щодо одночасного застосування відповідальності встановленої ст.16 та пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про правомірність рішень податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода»відхилити, а постанову Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2008 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Суддя Л.В. Ланченко