"08" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/68939/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Лосєв А.М.
Судді: Бившева Л.І.
Степашко О.І.,
при секретарі Титенко М.П.
за участю представників:
позивача:не з'явився,
відповідача-1:не з'явився,
відповідача-2:Шевченко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2011 р.
по справі № 2а-4522/11/1270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор»
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську,
Державної податкової адміністрації України
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення від 06.04.2011 № 134 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатор»(надалі -позивач, ТОВ «Новатор») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (надалі -відповідач-1, Ленінська МДПІ у м. Луганську), Державної податкової адміністрації України (надалі -відповідач-2, ДПАУ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення від 06.04.2011 № 134 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 р. (суддя -І.О. Свергун), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -С.В. Жаботинська, судді: О.А. Нікуліна, О.О. Радіонова) позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор». Зобов'язано Державну податкову адміністрацію України поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатор»у Реєстрі платників податку на додану вартість з 06.04.2011 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 1,70 грн. У задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, Ленінська МДПІ у м. Луганську звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач та відповідач-2 письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача-1 не подавали.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатор»зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.05.1994 р. та перебуває на обліку у Ленінській МДПІ у м. Луганську як платник податків з 18.05.1994 р.
Крім того, з 01.10.2009 р. ТОВ «Новатор»зареєстровано як платника податку на додану вартість, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва № 100206026, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську 12.03.2009 р.
Розпорядженням Ленінської МДПІ у м. Луганську від 08.05.2008 р. № 403 створено комісії для розгляду питання щодо анулювання реєстрації ТОВ «Новатор»як платника податку на додану вартість.
За результатами висновків документальної камеральної перевірки позивача щодо достовірності повноти заявлених податкових зобов'язань та податкового кредиту, викладених у довідці від 06.04.2011 р. № 472/16/21781148, зазначеною комісією встановлено, що платник податку подавав податкові декларації з податку на додану вартість за період з 20.11.2011 р. по 31.03.2011 р., у тому числі протягом 12 послідовних податкових місяців ТОВ «Новатор»подавало податкові декларації, які свідчать про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту, що підтверджено.
У зв'язку з чим, Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято рішення від 06.04.2011 р. № 134, яким на підставі приписів підпункту «г»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість -Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор».
Вказане рішення зареєстровано в органі державної податкової служби 11.04.2011 р. за № 14802/16.
Статтею 184 Податкового кодексу України визначено підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту «г»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Згідно з пунктом 184.2 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а»пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»- «и»пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Відповідно до розділу V «Податок на додану вартість»" Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та інших нормативно-правових актів розроблено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1400/18695 29 грудня 2010 р. (надалі Положення).
Цим положенням визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 1.3 розділу V Положення при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" цього пункту) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:
не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця;
включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Згідно з пунктом 5.2 розділу V Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: акт або довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г»пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з квітня 2010 року по березень 2011 року позивачем подавались податкові декларації з податку на додану вартість до Ленінської МДПІ у м. Луганську, які свідчать про наявність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Зокрема, у декларації за липень 2010 року зазначено обсяги поставки -298 295,00 грн., сума податку на додану вартість -59 659,00 грн., обсяги придбання -252 975,00 грн., сума податку на додану вартість -50 595,00 грн., позитивне значення податку -9 064,00 грн. У декларації за серпень 2010 року обсяги поставки -1 250 000,00 грн., сума податку на додану вартість -250 000,00 грн., обсяги придбання -1 136 697,00 грн., сума податку на додану вартість -227 339,00 грн., позитивне значення податку -22 661,00 грн. У декларації за вересень 2010 року обсяги поставки -257 920,00 грн., сума податку на додану вартість -51 584,00 грн., обсяги придбання -247 983,00 грн., сума податку на додану вартість -49 597,00 грн., позитивне значення податку -1 987,00 грн. У декларації за жовтень 2010 року обсяги поставки -835 730,00 грн., сума податку на додану вартість -167 146,00 грн., обсяги придбання -785 175,00 грн., сума податку на додану вартість -157 035,00 грн., позитивне значення податку -10 111,00 грн. У декларації за листопад 2010 року обсяги поставки -158 747,00 грн., сума податку на додану вартість -31 749,00 грн., обсяги придбання -147 746,00 грн., сума податку на додану вартість -29 549,00 грн., позитивне значення податку -2 200,00 грн. У декларації за гудень 2010 року обсяги поставки -1 161 417,00 грн., сума податку на додану вартість -232 283,00 грн., обсяги придбання -1 073 383,00 грн., сума податку на додану вартість -214 677,00 грн., позитивне значення податку -22 293,00 грн.
А відтак, колегія суддів вищого адміністративного суду України, враховуючи встановлені факти постачання/придбання позивачем товарів, за період з квітня 2010 року по березень 2011 року, вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості та безпідставності доводів податкового органу про наявність підстав, передбачених підпунктом «г»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, для анулювання реєстрації платника податку на додану.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, податковим органом не доведено правомірності прийнятого ним рішення від 06.04.2011 № 134 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.
2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2011 р. у справі № 2а-4522/11/1270 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.
Судді(підпис)Бившева Л.І.
(підпис)Степашко О.І.
Суддя А.М. Лосєв