20 лютого 2012 року м. Київ К-8876/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва
на постанову Господарського суду м.Києва від 15.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2009
у справі №46/30-А
за позовом Приватного підприємства «Ода»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва
третя особа Державне науково-виробниче підприємство «Електронмаш»
про визнання недійсним рішення, -
Постановою Господарського суду м.Києва від 15.05.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2009, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м.Києва від 30.03.2006 №0010191502/0.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі акта перевірки від 30.03.2006 №65/15-03 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2006 №0010191502/0, яким до спільної діяльності ДНВП «Електронмаш»та ПП «Ода» за затримку на 6 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 491721,00 грн. застосовано штрафні санкції відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у розмірі 10% у сумі 98344,20 грн.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такому платнику податку загрожує прогресуючий штраф (пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону ), який залежить від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Суди попередніх інстанцій правильно зазначили про відсутність об'єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскільки за уточнюючим розрахунком податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2005 року за договором про спільну діяльність №1 від 06.04.2005 відсутні.
Крім того, подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва відхилити, а постанову Господарського суду м.Києва від 15.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2009 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Суддя Л.В. Ланченко