20 лютого 2012 року м. Київ К-7788/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009
у справі №2-а-1642/08/1270
за позовом Малого приватного підприємства виробнича торгівельна фірма «Приват-Коммерс»
до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську, 2. Головного управління Державного казначейства України у Луганській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000322360/0 від 12.11.2007 Ленінської МДПІ в м.Луганську про зменшення МППВТФ «Приват-Коммерс»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 234916,00 грн., у т.ч. за липень 2007 року в сумі 181882,00 грн., за серпень 2007 року в сумі 53034,00 грн.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку за червень-серпень 2007 року, за результатами якої складено акт №1498/23-6/21700942 від 05.11.2007.
За висновками акта перевірки позивачем порушено підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року в сумі 181882,00 грн., за серпень 2007 року в сумі 53034,00 грн., оскільки при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може враховувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Для бюджетного відшкодування необхідною умовою є вимога Закону України «Про податок на додану вартість»щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування, отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), оскільки встановлення іншого б суперечило самій суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 цього Закону як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку.
На підтвердження такого розуміння правильності застосування вказаного підпункту слугує нова редакція цього підпункту, викладена в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-VI.
Суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачем сплачено податок на додану вартість у ціні придбання у сумі 141096,89 грн. за платіжним дорученням №57 від 27.06.2007 та в сумі 40666,67 грн. за платіжним дорученням №63 від 27.06.2007, які включені в розрахунок бюджетного відшкодування за липень 2007 року, та у сумі 53034,30 грн. за платіжним дорученням №65 від 03.07.2007, яка включена в розрахунок бюджетного відшкодування за серпень 2007 року, дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру бюджетного відшкодування.
При цьому слід враховувати, що форма Розрахунку суми бюджетного відшкодування не може змінювати порядку бюджетного відшкодування, визначеного абзацом «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Суддя Л.В. Ланченко