"21" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/91792/11
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді Цвіркуна Ю.І. (доповідач),
суддів -Кочана В.М.,
Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької області постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2010 року та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 21 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому (далі - УПФ) про перерахунок пенсії,
У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до УПФ, в якому просила: - визнати незаконними дії відповідача щодо проведення перерахунку призначеної пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік; - зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з 01.04.2009 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхову внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, тобто 2008 рік, та виплатити заборгованість.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2010 року позов задоволено, визнано неправомірними дії відповідача щодо застосування під час перерахунку з 01.04.2009 року пенсії ОСОБА_4 показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний 2007 рік, зобов'язано відповідача з 01.04.2009 року провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_4 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний 2008 рік та виплатити недоплачену частину пенсії.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 21 квітня 2010 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2010 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано неправомірними дії відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії за віком, зобов'язано відповідача на підставі заяви ОСОБА_5 від 3 квітня 2009 року, додаткових документів здійснити перерахунок пенсії останньої відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік.
В силу частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядалася в порядку письмового провадження.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
З 01 квітня 2007 року позивач одержує пенсію за віком, призначену УПФ. Після призначення пенсії вона продовжила працювати у ТОВ «Дейл».
Маючи 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії, 03 квітня 2009 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі статей 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058-IV.
У зв'язку із поданою заявою, доданими документами про стаж роботи та даними персоніфікованого обліку відповідачем проведено перерахунок призначеної пенсії позивачу з 01 квітня 2007 року в розмірі 1297, 91 грн.
У листі від 13 жовтня 2009 року №694/12, направленому позивачу у відповідь на її звернення від 13 жовтня 2009 року відповідач зазначив, що при перерахунку призначеної позивачу пенсії він керувався підпунктом 3 пункту 11 постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008 року, а тому застосував показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.
Про те, що перерахунок пенсії позивача у 2009 році був здійснений відповідно до вимог ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №530 відповідач зазначав також у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, аргументував своє рішення тим, що перерахунок пенсії у 2009 році із врахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік є незаконним, посилаючись на статтю 40, частину четверту статті 42 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та підпункт 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008 року.
Суд апеляційної інстанції, який скасував рішення суду першої інстанції і прийняв нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що згідно із абзацом четвертим частини другої статті 40 Закону при обчисленні (перерахунку) пенсії застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії (Зс). А особам, які у 2009 році набули право на перерахунок пенсії у відповідності до вимог частини четвертої статті 42 Закону, такий перерахунок має бути здійснений із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені у частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, за 2008 рік. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що положення постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року суперечить вимогам Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який має вищу юридичну силу, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими з огляду на такі обставини.
В силу частини четвертої статті 40 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058-IV (в редакції на момент звернення позивача за перерахунком пенсії) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
У частині першій статті 40 Закону №1058 зазначені періоди страхового стажу, які враховуються для обчислення пенсії.
З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008 року, яка набрала чинності 12 червня 2008 року.
Підпункт 3 пункту 11 постанови №530 передбачає, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Отже, підпунктом 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №530 встановлено механізм перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам із застосуванням показника середньої заробітної плати.
Під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій положення підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №530 були чинними.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, в резолютивній частині оскаржуваного рішення дійшов аналогічного висновку про наявність підстав для застосування при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними зміни, внесені зокрема до статей 40, 42 Закону України №1058 Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №107-VI, то положення цих статей Закону №1058 відновили свою дію у попередній редакції.
При цьому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необхідність застосування при перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передує року звернення за перерахунком -2008 рік.
Такі висновки суду є суперечливими та необґрунтованими. Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги відповідача про те, що при перерахунку пенсії позивача були застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України №530, цей суд зазначив, що вказана постанова суперечить вимогам Закону №1058 у відновленій (діючій) редакції.
Однак судом апеляційної інстанції не здійснено аналізу невідповідності підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №530 положенням частини першої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону №1058.
Судом касаційної інстанції не знайдено підстав вважати, що підпункт 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №530 не узгоджується із названими вище положеннями Закону №1058.
На час розгляду даної справи у суді касаційної інстанції відповідні положення постанови Кабінету Міністрів України №530 залишаються чинними, хоча неодноразово постанова була предметами розгляду у судах, в тому числі і Конституційного Суду України.
В силу пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Постанова Кабінету Міністрів України №530 не встановлює і не змінює форми і види, а визначає механізм нарахування окремого виду пенсій.
Суб'єкт владних повноважень повинен враховувати чинний, не скасований нормативний акт.
Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що підпункт 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №530 суперечить положеннями частини четвертої статті 42 та частини першої статті 40 Закону №1058 є необґрунтованими та неузгоджуються із позицією відповідача, викладеною у його листі до позивача від 13 жовтня 2009 року №694/12, у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.
Колегія суддів також зазначає, що у спірних правовідносинах частину другу статті 40 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (щодо визначення 3с) необхідно застосовувати в редакції, що діяла до змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки змінена редакція погіршила права особи і Конституційний Суд України визнав відповідну редакцію неконституційною.
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії у 2009 році із врахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік не відповідає вимогам законодавства України і за своїм змістом є несправедливим до працюючих пенсіонерів.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Судове рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і скасоване помилково.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 226, 230 КАС України, суд
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду у м. Хмельницькому задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 21 квітня 2010 року скасувати, а постанову Хмельницького міськрайонного суду від 28 січня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Судді: В.М. Кочан
Ю.Й. Рецебуринський