Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
19.01.2012 р. Справа № 2а-4943/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Котенкової Л.В., позивач ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
доВійськовий комісаріат Миколаївської обл., вул. Спаська, 33,Миколаїв,54030
треті особиУправління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області, вул. Пушкінська, 1,Вознесенськ,Миколаївська область,56500
провизнання незаконним рішення від 15.11.2010 р.,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військового комісаріату Миколаївської області про визнання незаконним рішення від 15.11.2010 р., зобов'язання встановити статус учасника бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він проходив строкову військову службу в складі військової частини, що перебувала на території Чехословаччини в 1968-1969 р.р. та брав участь у бойових діях, тому має право на отримання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому відповідач незаконно відмовив йому у задоволенні заяви про встановлення статусу учасника бойових дій.
Відповідач заперечує проти позову, просить в позові відмовити, оскільки 15 10.2010 р.
комісія Миколаївського обласного військового комісаріату по розгляду питань, правомірно відмовила позивачу у встановленні відповідного статусу, у зв'язку з відсутністю факту участі у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Заслухав пояснення сторін, свідків, дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:
Згідно військового білету позивача він призваний на військову службу 30.08.1965 р., звільнений в запас 26.11.1968 р. Позивач проходив службу у військовій частині 47993.
Архівна довідка від 25.08.2010 р. свідчить, що військова частина позивача 47993 з 21.08.1968 р. по 29.10.1968 р. була дислокована на території Чеської РСР.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що служив в Чехословаччині водієм у військовій частині 71484 возив питну воду та продукти, у військову частину 47993, в якій служив позивач та зустрічався там з позивачем.
Свідок ОСОБА_3 , який служив разом з позивачем в одній військовій частині, суду пояснив, що в період з 21.08.1968 р. по 29.10.1968 р. перебували на території Чехословаччини. По дорозі з Угорщини до Чехословаччини військова частина була обстріляна невідомими, статусу учасника бойових дій не має.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу учасника бойових дій і видати йому посвідчення учасника бойових дій.
Відповідач Протоколом № 9 від 15.11.2010 р. прийняв рішення відмовити у встановленні статусу «Учасника бойових дій»ОСОБА_1
Відповідно до ст. 5,6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час . Учасниками бойових дій визнаються:
2) учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. № 63 встановлено перелік держав та період бойових дій на їх території. Держава - Чехословаччина знаходиться в переліку держав, в яких велись бойові дії.
Законом встановлено необхідні умови для визнання учасником бойових дій -це перебування в державах, де в цей період велися бойові дії, і участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Позивач надав суду доказі, що підтверджують проходження служби на території Чехословаччини.
Пунктом 9 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України № 158 від 08.04.2009 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.05.2009р. передбачено, що за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків ( не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником та яких визнано учасниками бойових дій.
Допитані в якості свідків особи не мають статусу учасника бойових дій.
Визначення бойових дій у чинному законодавстві відсутнє, але є визначення бою - основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджена за метою, місцем і часом ударів, вогонь і маневр військових частин для відбиття противника, його знищення(розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу ( Бойовий статут Сухопутних військ Збройних сил України). Позивач в судовому засіданні не надавав пояснень стосовно застосування ним зброї, участі у бою та відбиття противника.
Позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження участі позивача у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності в державах, на території яких велися бойові дії і які віднесені до Переліку держав…
На підставі ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не надано суду доказів, що він брав участь у бойових діях.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судові витрати покладаються на позивача, в зв'язку з тим, що позов задоволенню не підлягає.
Таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.11, 158-163, 167,254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений та
підписаний суддею 24.01.2012 р.